1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 27
|
Главa к7з
|
|
1
|
1
|
| Багато хто грішив заради маловажливих речей, і той, хто шукає багатства, відвертає очі. | За скyдость мн0зи согрэши1ша, и3 и3щaй њбогатёти tврати1тъ џко. |
|
2
|
2
|
| Посередині скріплень каменів вбивається цвях: так посередині продажу і купівлі входить гріх. | ПосредЁ с0браныхъ кaменій вонзeтсz к0лъ, и3 посредЁ продаsніz и3 кyпли соверши1тсz грёхъ. |
|
3
|
3
|
| Якщо хто не утримується старанно у страху Господньому, то швидко зруйнується дім його. | Ѓще не держи1тсz стрaха гDнz со тщaніемъ, вск0рэ преврати1тсz д0мъ є3гw2. |
|
4
|
4
|
| При трясінні решета залишається сміття: так нечистота людини — при розмірковуванні її. | Трzсeніемъ решетA њстaнетъ смeтіе: тaкожде nтрeби человёчестіи въ помышлeніи є3гw2. |
|
5
|
5
|
| Глиняний посуд випробовується у печі, а випробовування людини — у розмові її. | Сосyды скудє1льничи и3скушaетъ пeщь, и3 и3скушeніе человёческо въ помышлeніи є3гw2. |
|
6
|
6
|
| Догляд за деревом виявляється у плоді його: так у слові — помисли серця людського. | Воздёланіе дрeва kвлsетъ пл0дъ є3гw2: тaкw сл0во помышлeніz въ сeрдцы человёчестэмъ. |
|
7
|
7
|
| Раніше бесіди не хвали людину, тому що вона є випробовуванням людей. | Прeжде бесёды не похвали2 мyжа: сіs бо и3скушeніе (є4сть) человёкwвъ. |
|
8
|
8
|
| Якщо ти ретельно будеш шукати правду, то знайдеш її й одягнешся нею, як подиром слави. | Ѓще г0ниши прaвду, пости1гнеши ю5 и3 њблечeшисz въ ню2 ћкw въ поди1ръ слaвы. |
|
9
|
9
|
| Птахи злітаються до подібних собі, й істина навертається до тих, які вправляються у ній. | Пти6цы съ под0бными себЁ њбитaютъ, и3 и4стина къ творsщымъ ю5 њбрати1тсz. |
|
10
|
10
|
| Як лев підстерігає здобич, так і гріхи — тих, що чинять неправду. | Лeвъ лови1тъ л0въ, тaкожде и3 грэси2 дёлающихъ непрaвду. |
|
11
|
11
|
| Бесіда благочестивого — завжди мудрість, а безумний змінюється, як місяць. | П0вэсть благочести1вагw всегдA премyдрость: безyмный же ћкw лунA и3змэнsетсz. |
|
12
|
12
|
| Серед нерозумних не гай часу, а проводь його постійно серед розсудливих. | ПосредЁ безyмныхъ блюди2 врeмz, посредё же размышлsющихъ ўчащaй. |
|
13
|
13
|
| Бесіда дурнів огидна, і сміх їх — у забаві гріхом. | П0вэсть бyихъ мeрзость, и3 смёхъ и4хъ во ўслаждeніи грэхA. |
|
14
|
14
|
| Марнослів’я тих, хто багато клянеться, підніме сторчма волосся, а суперечка їх заткне вуха. | Бесёда многокленyщагwсz под8и1метъ власы2, и3 свaръ є3гw2 затчeніе ўшeсъ. |
|
15
|
15
|
| Сварка гордовитих — кровопролиття, і лайка їх нестерпна для слуху. | Проли1тіе кр0ве свaръ г0рдыхъ, и3 ўкори1зна и4хъ слyхъ тsжкій. |
|
16
|
16
|
| Той, хто відкриває таємниці, втрачає довіру і не знайде друга до душі собі. | Tкрывazй т†йнаz погублsетъ вёрность и3 не њбрsщетъ дрyга проти1ву души2 своеS. |
|
17
|
17
|
| Люби друга і будь вірний йому; | Возлюби2 дрyга и3 ўвёрисz съ ни1мъ: |
|
18
|
18
|
| а якщо відкриєш таємниці його, не женися більше за ним: | ѓще же tкрhеши т†йны є3гw2, не и4маши гнaти по нeмъ. |
|
19
|
19
|
| бо як людина убиває свого ворога, так ти убив дружбу ближнього; | Ћкоже бо погуби1тъ человёкъ врагA своего2, тaкw погуби1ши дрyжбу и4скреннzгw: |
|
20
|
20
|
| і як ти випустив би з рук своїх птаха, так ти упустив друга і не впіймаєш його; | и3 ћкоже пти1цу и3з8 руки2 твоеS и3спyстиши, тaкw и3спусти1лъ є3си2 и4скреннzго и3 не ўлови1ши є3го2: |
|
21
|
21
|
| не женися за ним, бо він далеко пішов і втік, як сарна з сіті. | не гони1сz за ни1мъ, ћкw далeче tступи2 и3 и3збэжE ћкw сeрна t сёти. |
|
22
|
22
|
| Рану можна перев’язати, і після сварки можливе примирення; | Ћкw стрyпъ є4сть њбzзaти, и3 клеветы2 є4сть и3змёна: |
|
23
|
23
|
| але хто відкрив таємниці, той утратив надію на примирення. | tкрhвый же т†йнаz погуби2 вёрность. |
|
24
|
24
|
| Хто мигає оком, той будує підступи, і ніхто не втримає його від того; | Помизazй џкомъ куeтъ ѕло2, и3 никт0же є3го2 tстaвитъ t тогw2: |
|
25
|
25
|
| перед очима твоїми він буде говорити солодко і буде дивуватися словам твоїм, | пред8 nчи1ма твои1ма ўслади1тъ ўстA сво‰ и3 словесє1мъ твои6мъ подиви1тсz, |
|
26
|
26
|
| а опісля перекрутить вуста свої і у словах твоїх відкриє спокусу; | послэди1 же разврати1тъ ўстA сво‰ и3 въ словесёхъ твои1хъ дaстъ соблaзнъ. |
|
27
|
27
|
| багато чого я ненавиджу, але не стільки, як його; і Господь зненавидить його. | МнHгаz возненави1дэхъ и3 не њбрэт0хъ под0бна є3мY, и3 гDь возненави1дитъ є3го2. |
|
28
|
28
|
| Хто кидає камінь угору, кидає його на свою голову, і підступний удар розділить рани. | Вергazй кaмень на высотY на главY свою2 вергaетъ, и3 ћзва льсти1ва раздерeтъ стрyпы. |
|
29
|
29
|
| Хто риє яму, сам упаде у неї, і хто ставить сіть, сам буде уловлений нею. | И#скоповazй р0въ впадeтсz въ џнь, и3 распростирazй сёть ўвsзнетъ въ нeй. |
|
30
|
30
|
| Хто робить зло, на того обернеться воно, і він не довідається, звідки воно прийшло до нього; | Творsй ѕло2 ввали1тсz въ нE и3 не познaетъ, tкyду пріи1детъ є3мY. |
|
31
|
31
|
| посміяння і ганьба від гордих і помста, як лев, підстереже його. | Поругaніе и3 поношeніе г0рдыхъ, и3 tмщeніе ћкw лeвъ ўлови1тъ и5хъ. |
|
32
|
32
|
| Уловлені будуть сіткою ті, що радіють від падіння благочестивих, і скорбота виснажить їх раніше смерти їх. | Сётію ўл0вzтсz веселsщіисz њ падeніи благовёрныхъ, и3 болёзнь и3знури1тъ | прeжде смeрти и4хъ. |
|
33
|
33
|
| Злість і гнів — теж мерзота, і вони будуть володіти чоловіком грішним. | Гнёвъ и3 ћрость, и3 сі‰ сyть мeрзость, и3 мyжъ грёшникъ њдержaнъ и4ми бyдетъ. |
