1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 33
|
Главa lг
|
|
1
|
1
|
| З тим, хто боїться Господа, не станеться зла, але й у спокусі Він визволить його. | Боsщагосz гDа не срsщетъ ѕло2: ѓще и3 въ напaсть впадeтъ, пaки и4зметъ є3го2. |
|
2
|
2
|
| Мудрий муж не зненавидить закон, а хто удавано тримається його — як корабель у бурю. | Мyжъ премyдръ не возненави1дитъ зак0на, сумнsйжесz въ нeмъ ћкоже въ бyри корaбль. |
|
3
|
3
|
| Розумна людина вірить закону, і закон для неї вірний, як відповідь урима. | Человёкъ разуми1въ вёру и4метъ зак0ну, и3 зак0нъ є3мY вёренъ, |
|
4
|
4
|
| Приготуй слово — і будеш вислуханий; збери настановлення — і відповідай. | ћкw вопрошeніе прaведныхъ. Пригот0ви сл0во, и3 тaкw ўслhшанъ бyдеши: сочетaй наказaніе и3 тогдA tвэщaй. |
|
5
|
5
|
| Колесо у колісниці — серце нерозумного, і як крутиться вісь — думка його. | К0ло колесни1чное ўтр0ба бyzгw, и3 ћкоже џсь вертsщаzсz помышлeніе є3гw2. |
|
6
|
6
|
| Глузливий друг те саме, що запальний кінь, який під усяким сідоком ірже. | К0нь на kждeніи ћкw дрyгъ лицемёренъ, под8 всsкимъ kздsщимъ ржeтъ. |
|
7
|
7
|
| Чому один день кращий за інший, тоді як кожне денне світло у році виходить від сонця? | Почто2 дeнь днE преспэвaетъ, и3 всsкъ свётъ днE лёта t с0лнца; |
|
8
|
8
|
| Вони розділені премудрістю Господа; Він розрізнив часи і свята: | Рaзумомъ гDнимъ разлучи1стасz, и3 и3змэни2 врeмz и3 прaздники: |
|
9
|
9
|
| деякі з них Він підніс і освятив, а інші поклав у числі звичайних днів. | t ни1хъ вознесE и3 њс™и2, и3 t ни1хъ положи2 въ число2 днjй. |
|
10
|
10
|
| І всі люди з пороху, і Адам був створений із землі; | И# человёцы вси2 t пeрсти, и3 t земли2 с0зданъ бhсть ґдaмъ. |
|
11
|
11
|
| але за всевіданням Своїм Господь поклав різницю між ними і призначив їм різні путі: | Мн0жествомъ вёдэніz гDь раздэли2 | и3 и3змэни2 пути6 и4хъ. |
|
12
|
12
|
| одних з них благословив і підніс, інших освятив і наблизив до Себе, а ще інших прокляв і принизив і зрушив з місця їх. | T ни1хъ блгcви2 и3 вознесE, и3 t ни1хъ њс™и2 и3 къ себЁ прибли1жи, t ни1хъ проклS и3 смири2 и3 соврати2 и5хъ t стоsніz и4хъ. |
|
13
|
13
|
| Як глина у гончара у руці його, і всі долі її в його волі, так люди — у руці Творця їх, і Він воздає їм за судом Своїм. | Ћкw брeніе скудeльника въ руцЁ є3гw2, вси2 путіE є3гw2 по и3зволeнію є3гw2: тaкw человёцы въ руцЁ сотв0ршагw и5хъ, и4мже воздaстъ по судY своемY. |
|
14
|
14
|
| Як навпроти зла — добро, і навпроти смерти — життя, так навпроти благочестивого — грішник. Так дивись і на усі діла Всевишнього: їх по два, одне навпроти другого. | (Ћкw) проти1ву ѕл0му благ0е и3 проти1ву смeрти жив0тъ, тaкw проти1ву благочести1вагw грёшникъ. И# си1це воззри2 во вс‰ дэлA вhшнzгw: дв0е дв0е, є3ди1но проти1ву є3ди1ному. |
|
15
|
15
|
| І я останній ретельно потрудився, як той, що підбирав після збирачів виноград, | Ѓзъ же послёдній бдёхъ и3 наслёдихъ ћкоже t начaтка, ћкоже собирazй в8слёдъ њб8имaтелей віногрaдныхъ. |
|
16
|
16
|
| і з благословення Господа устиг і наповнив точило, як збирач винограду. | Во блгcвeніе гDне достиг0хъ и3 ћкw њб8имaтель нап0лнихъ точи1ло. |
|
17
|
17
|
| Зрозумійте, що я трудився не для себе одного, але для всіх, хто шукає настановлення. | Разсмотри1те, ћкw не себЁ є3ди1ному труди1хсz, но всBмъ и4щущымъ наказaніz. |
|
18
|
18
|
| Послухайте мене, князі народу, і вслухайтеся, начальники зібрання: | Послyшайте менE, вельмHжи людjй, и3 влaстеліе соб0ра, внуши1те. |
|
19
|
19
|
| ні синові, ні дружині, ні братові, ні другові не давай влади над тобою за життя твого; | Сhну и3 женЁ, брaту и3 дрyгу не дaждь влaсти на себЁ въ животЁ своeмъ, |
|
20
|
20
|
| і не віддавай іншому маєтку твого, щоб, розкаявшись, не благати за нього. | и3 не дaждь и3н0му и3мёніz своегw2, да не раскaешисz трeбуzй и5хъ: |
|
21
|
21
|
| Доки ти живий і дихання у тобі, не замінюй себе ніким; | д0ндеже жи1въ є3си2 и3 дыхaніе въ тебЁ, не и3змэни2 себE всsцэй пл0ти: |
|
22
|
22
|
| бо краще, щоб діти просили тебе, ніж тобі дивитися в руки синів твоїх. | лyчше бо є4сть, да тебЁ м0лzтсz ч†да тво‰, нeжели тебЁ зрёти въ рyцэ ч†дъ твои1хъ. |
|
23
|
23
|
| У всіх справах твоїх будь головним, і не клади плями на честь твою. | Во всёхъ дёлэхъ твои1хъ бyди преспэвaz и3 не дaждь пор0ка на слaву твою2. |
|
24
|
24
|
| В кінці днів життя твого і при смерті передай спадщину. | Въ дeнь скончaніz днjй животA твоегw2 и3 во врeмz смeрти твоеS раздэли2 наслёдіе твоE. |
|
25
|
25
|
| Корм, палка і ярмо — для осла; хліб, покарання і справа — для раба. | Пи1ща и3 жeзліе и3 брeмz nслY: хлёбъ и3 наказaніе и3 дёло рабY. |
|
26
|
26
|
| Завантажуй раба роботою — і будеш мати спокій; послаб руки йому — і він буде шукати свободи. | Накажи2 рабA, и3 њбрsщеши пок0й: њслaби рyку є3мY, и3 и3скaти нaчнетъ своб0ды. |
|
27
|
27
|
| Ярмо і ремінь зігнуть шию вола, а для лукавого раба — кайдани і рани; | И$го и3 ремeнь вhю прекланsютъ, и3 рабY лукaву ќзы и3 р†ны. |
|
28
|
28
|
| використовуй його для праці, щоб він не залишався в неробстві, тому що бездіяльність навчила багато чого злого; | Вложи2 є3го2 въ дёло, да не прaзденъ бyдетъ, мн0зэй бо ѕл0бэ научи1ла прaздность: |
|
29
|
29
|
| пристав його до справи, як йому належить, і якщо він не буде коритися, наклади на нього важкі кайдани. | ўстр0й є3го2 въ дёлэхъ, ћкоже подобaетъ є3мY, и3 ѓще не послyшаетъ, всади2 є3го2 во њкHвы. |
|
30
|
30
|
| Але ні на кого не накладай зайвого і нічого не роби необдумано. | И# не бyди и3зли1шенъ над8 всsкою пл0тію, и3 без8 судA не сотвори2 ничесHже. |
|
31
|
31
|
| Якщо є в тебе раб, то нехай буде він як ти, бо ти придбав його кров’ю; | Ѓще ти2 є4сть рaбъ, да бyдетъ ћкоже ты2, понeже кр0вію стzжaлъ є3си2 є3го2: |
|
32
|
32
|
| якщо є в тебе раб, то поводься з ним, як з братом, бо ти будеш мати потребу в ньому, як у душі твоїй; | ѓще ти2 є4сть рaбъ, и3мёй є3го2 ћкоже брaта, понeже ћкw души2 твоеS вострeбуеши є3гw2: |
|
33
|
33
|
| якщо ти будеш кривдити його, і він встане й утече від тебе, то на якій дорозі ти будеш шукати його? | ѓще њѕл0биши є3го2 непрaведнw, и3 востaвъ tбэжи1тъ, кjимъ путeмъ пои1щеши є3гw2; (не вёси.) |
