1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 119
|
Ѱало́мъ рѳ҃і
|
|
0
|
0
|
| Пісня ступенів. | Пѣ́снь степе́ней, р҃ѳ҃і҃. |
|
1
|
1
|
| До Господа взивав я в скорботі моїй, і Він вислухав мене. | Ко гдⷭ҇ꙋ, внегда̀ скорбѣ́ти мѝ, воззва́хъ, и҆ оу҆слы́ша мѧ̀. |
|
2
|
2
|
| Господи, визволи душу мою від уст неправдивих, від язика облесливого. | Гдⷭ҇и, и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ оу҆сте́нъ непра́ведныхъ и҆ ѿ ѧ҆зы́ка льсти́ва. |
|
3
|
3
|
| Що дасть Тобі або що додасть Тобі язик зрадливий? | Что̀ да́стсѧ тебѣ̀, и҆лѝ что̀ приложи́тсѧ тебѣ̀ къ ѧ҆зы́кꙋ льсти́вꙋ; |
|
4
|
4
|
| Він — як гострі стріли сильного з палаючим вугіллям, що спустошує. | Стрѣ́лы си́льнагѡ и҆з̾ѡщрє́ны, со оу҆́гльми пꙋсты́нными. |
|
5
|
5
|
| Горе мені, що я перебуваю у Мосоха, живу біля шатрів кидарських. | Оу҆вы̀ мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ прише́лствїе моѐ продолжи́сѧ, всели́хсѧ съ селє́нїи кида́рскими: |
|
6
|
6
|
| Довго перебувала душа моя з тими, що не бажають миру. | мно́гѡ прише́лствова дꙋша̀ моѧ̀: съ ненави́дѧщими ми́ра бѣ́хъ ми́ренъ: |
|
7
|
7
|
| Я бажаю жити мирно, але, як тільки заговорю до них, вони повстають проти мене без вини. | є҆гда̀ глаго́лахъ и҆̀мъ, борѧ́хꙋ мѧ̀ тꙋ́не. |
