1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 139
|
Ѱало́мъ рл҃ѳ
|
|
0
|
0
|
| Псалом. | Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃л҃ѳ҃. |
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Псалом Давида. | И҆зми́ мѧ, гдⷭ҇и, ѿ человѣ́ка лꙋка́ва, ѿ мꙋ́жа непра́ведна и҆зба́ви мѧ̀: |
|
2
|
2
|
| Спаси мене, Господи, від людей лукавих; захисти мене від гнобителів: | и҆̀же помы́слиша непра́вдꙋ въ се́рдцы, ве́сь де́нь ѡ҆полча́хꙋ бра̑ни: |
|
3
|
3
|
| вони замишляють неправду в серці; щодня готуються до битви, | и҆з̾ѡстри́ша ѧ҆зы́къ сво́й ꙗ҆́кѡ ѕмїи́нъ: ꙗ҆́дъ а҆́спїдовъ под̾ оу҆стна́ми и҆́хъ. |
|
4
|
4
|
| гострять язики свої, як змія, отрута аспида в устах їхніх. | Сохрани́ мѧ, гдⷭ҇и, и҆з̾ рꙋкѝ грѣ́шничи, ѿ человѣ̑къ непра́ведныхъ и҆зми́ мѧ, и҆̀же помы́слиша запѧ́ти стѡпы̀ моѧ̑. |
|
5
|
5
|
| Збережи мене, Господи, від руки беззаконника; захисти від гнобителів, що задумали спинити кроки життя мого. | Скры́ша го́рдїи сѣ́ть мнѣ̀ и҆ оу҆́жы, препѧ́ша сѣ́ть нога́ма мои́ма: |
|
6
|
6
|
| Горді розставили таємно сіті на мене при дорозі; приготували для мене яму. | при стезѝ собла́зны положи́ша мѝ. |
|
7
|
7
|
| Я сказав Господу: Ти — Бог мій! Почуй, Господи, голос моління мого! | Рѣ́хъ гдⷭ҇еви: бг҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀, внꙋшѝ, гдⷭ҇и, гла́съ моле́нїѧ моегѡ̀. |
|
8
|
8
|
| Господи, Господи! Сило спасіння мого! Ти покрив голову мою в день битви. | Гдⷭ҇и, гдⷭ҇и, си́ло спⷭ҇нїѧ моегѡ̀, ѡ҆сѣни́лъ є҆сѝ над̾ главо́ю мое́ю въ де́нь бра́ни. |
|
9
|
9
|
| Не допусти, Господи, здійснитися наміру нечестивого; не дай успіху замислам його, щоб вони не загордилися. | Не преда́ждь менѐ, гдⷭ҇и, ѿ жела́нїѧ моегѡ̀ грѣ́шникꙋ: помы́слиша на мѧ̀, не ѡ҆ста́ви менѐ, да не когда̀ вознесꙋ́тсѧ. |
|
10
|
10
|
| Голови тих, що оточили мене, нехай покриє зло уст їхніх. | Ѱало́мъ ѡ҆крꙋже́нїѧ и҆́хъ, трꙋ́дъ оу҆сте́нъ и҆́хъ покры́етъ ѧ҆̀. |
|
11
|
11
|
| Нехай впаде на них гаряче вугілля; нехай впадуть вони у вогонь і у безодню, так щоб не встали. | Падꙋ́тъ на ни́хъ оу҆́глїѧ ѻ҆́гнєннаѧ, низложи́ши ѧ҆̀ во страсте́хъ, и҆ не постоѧ́тъ. |
|
12
|
12
|
| Людина злоязична не утвердиться на землі; злоба приведе гнобителя до загибелі. | Мꙋ́жъ ѧ҆зы́ченъ не и҆спра́витсѧ на землѝ: мꙋ́жа непра́ведна ѕла̑ѧ оу҆ловѧ́тъ во и҆стлѣ́нїе. |
|
13
|
13
|
| Знаю, що Господь учинить суд пригнобленим і справедливість бідним. | Позна́хъ, ꙗ҆́кѡ сотвори́тъ гдⷭ҇ь сꙋ́дъ ни́щымъ и҆ ме́сть оу҆бѡ́гимъ. |
|
14
|
14
|
| І будуть праведні прославляти ім’я Твоє; непорочні оселяться перед лицем Твоїм. Слава… | Ѻ҆ба́че првⷣнїи и҆сповѣ́дѧтсѧ и҆́мени твоемꙋ̀, и҆ вселѧ́тсѧ пра́вїи съ лице́мъ твои́мъ. |
