1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 84
|
Ѱало́мъ п҃д
|
|
1
|
1
|
|
Начальнику хору. Псалом синів Кореєвих.
|
Въ коне́цъ, сынѡ́мъ коре́ѡвымъ, ѱало́мъ, п҃д҃.
|
|
2
|
2
|
|
Господи, Ти змилувався над землею Твоєю, повернув з неволі синів Якова.
|
Бл҃говоли́лъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, зе́млю твою̀, возврати́лъ є҆сѝ плѣ́нъ і҆а́кѡвль.
|
|
3
|
3
|
|
Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи їх.
|
Ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ беззакѡ́нїѧ люді́й твои́хъ, покры́лъ є҆сѝ всѧ̑ грѣхѝ и҆́хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Ти спинив увесь гнів Твій і відвернувся від гніву ярости Твоєї.
|
Оу҆кроти́лъ є҆сѝ ве́сь гнѣ́въ тво́й, возврати́лсѧ є҆сѝ ѿ гнѣ́ва ꙗ҆́рости твоеѧ̀.
|
|
5
|
5
|
|
Поверни нас, Боже, Спасителю наш, і спини гнів Твій проти нас.
|
Возвратѝ на́съ, бж҃е спⷭ҇нїй на́шихъ, и҆ ѿвратѝ ꙗ҆́рость твою̀ ѿ на́съ.
|
|
6
|
6
|
|
Чи ж довіку будеш гніватися на нас? Невже ж продовжиш гнів Твій від роду до роду?
|
Є҆да̀ во вѣ́ки прогнѣ́ваешисѧ на ны̀; и҆лѝ простре́ши гнѣ́въ тво́й ѿ ро́да въ ро́дъ;
|
|
7
|
7
|
|
Боже, повернися і оживи нас, щоб зрадувався Тобою народ Твій.
|
Бж҃е, ты̀ ѡ҆бра́щьсѧ ѡ҆живи́ши ны̀, и҆ лю́дїе твоѝ возвеселѧ́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀.
|
|
8
|
8
|
|
Яви нам, Господи, милість Твою і Твоє спасіння дай нам!
|
Ꙗ҆вѝ на́мъ, гдⷭ҇и, млⷭ҇ть твою̀, и҆ спⷭ҇нїе твоѐ да́ждь на́мъ.
|
|
9
|
9
|
|
Почую, що скаже про мене Господь Бог. Він скаже мир народові Своєму і преподобним Своїм, тим, що звертають серця свої до Нього.
|
Оу҆слы́шꙋ, что̀ рече́тъ ѡ҆ мнѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ: ꙗ҆́кѡ рече́тъ ми́ръ на лю́ди своѧ̑, и҆ на прпⷣбныѧ своѧ̑, и҆ на ѡ҆браща́ющыѧ сердца̀ къ немꙋ̀.
|
|
10
|
10
|
|
Так близько спасіння Його до тих, що бояться Його, щоб слава Його перебувала на землі нашій.
|
Ѻ҆ба́че бли́з̾ боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀ спⷭ҇нїе є҆гѡ̀, всели́ти сла́вꙋ въ зе́млю на́шꙋ.
|
|
11
|
11
|
|
Милість і істина зустрілися, правда і мир поцілувалися.
|
Млⷭ҇ть и҆ и҆́стина срѣто́стѣсѧ, пра́вда и҆ ми́ръ ѡ҆блобыза́стасѧ:
|
|
12
|
12
|
|
Істина від землі засяяла, а правда з неба прихилилася.
|
и҆́стина ѿ землѝ возсїѧ̀, и҆ пра́вда съ нб҃сѐ прини́че:
|
|
13
|
13
|
|
Бо Господь пошле нам добро, і земля наша дасть плід свій.
|
и҆́бо гдⷭ҇ь да́стъ бл҃гость, и҆ землѧ̀ на́ша да́стъ пло́дъ сво́й.
|
|
14
|
14
|
|
Правда піде перед Ним і направить на путь стопи наші.
|
Пра́вда пред̾ ни́мъ пред̾и́детъ, и҆ положи́тъ въ пꙋ́ть стѡпы̀ своѧ̑.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла́ва:
|
