1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 13
|
Ѱало́мъ г҃і
|
|
0
|
0
|
|
Начальнику хору. Псалом Давида.
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, г҃і҃.
|
|
1
|
1
|
|
Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро.
|
Речѐ безꙋ́менъ въ се́рдцы свое́мъ: нѣ́сть бг҃ъ. Растлѣ́ша и҆ ѡ҆мерзи́шасѧ въ начина́нїихъ: нѣ́сть творѧ́й бл҃госты́ню.
|
|
2
|
2
|
|
Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога?
|
Гдⷭ҇ь съ нб҃сѐ прини́че на сы́ны человѣ́чєскїѧ, ви́дѣти, а҆́ще є҆́сть разꙋмѣва́ѧй, и҆лѝ взыска́ѧй бг҃а.
|
|
3
|
3
|
|
Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного.
|
Всѝ оу҆клони́шасѧ, вкꙋ́пѣ неключи́ми бы́ша: нѣ́сть творѧ́й бл҃госты́ню, нѣ́сть до є҆ди́нагѡ.
|
|
4
|
4
|
|
Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають?
|
Ни лѝ оу҆разꙋмѣ́ютъ всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе, снѣда́ющїи лю́ди моѧ̑ въ снѣ́дь хлѣ́ба; гдⷭ҇а не призва́ша.
|
|
5
|
5
|
|
Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних:
|
Та́мѡ оу҆боѧ́шасѧ стра́ха, и҆дѣ́же не бѣ̀ стра́хъ: ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь въ ро́дѣ првⷣныхъ.
|
|
6
|
6
|
|
ви насміялися над убогим, а Господь — надія його.
|
Совѣ́тъ ни́щагѡ посрами́сте: гдⷭ҇ь же оу҆пова́нїе є҆гѡ̀ є҆́сть.
|
|
7
|
7
|
|
«Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?» Коли поверне Господь з неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.
|
Кто̀ да́стъ ѿ сїѡ́на спⷭ҇нїе і҆и҃лево;
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла́ва:
|
