1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 128
|
Ѱало́мъ рк҃и
|
|
0
|
0
|
| Пісня ступенів. | Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃и҃. |
|
1
|
1
|
| Багато разів бороли мене від юности моєї, — нехай скаже Ізраїль, | Мно́жицею бра́шасѧ со мно́ю ѿ ю҆́ности моеѧ̀, да рече́тъ оу҆́бѡ і҆и҃ль: |
|
2
|
2
|
| багато разів бороли мене від юности моєї, але не перемогли мене. | мно́жицею бра́шасѧ со мно́ю ѿ ю҆́ности моеѧ̀, и҆́бо не премого́ша мѧ̀. |
|
3
|
3
|
| На хребті моїм орали плугарі, проклали довгі борозни свої, | На хребтѣ̀ мое́мъ дѣ́лаша грѣ̑шницы, продолжи́ша беззако́нїе своѐ. |
|
4
|
4
|
| але Господь справедливий, Він розсік пута беззаконників. | Гдⷭ҇ь првⷣнъ ссѣчѐ вы̑ѧ грѣ́шникѡвъ. |
|
5
|
5
|
| Нехай осоромляться і відступлять ті, що ненавидять Сион. | Да постыдѧ́тсѧ и҆ возвратѧ́тсѧ вспѧ́ть всѝ ненави́дѧщїи сїѡ́на: |
|
6
|
6
|
| Нехай будуть як трава на покрівлі, що сохне раніше, ніж вирвуть її, | да бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́кѡ трава̀ на здѣ́хъ [на кро́вѣхъ], ꙗ҆́же пре́жде восторже́нїѧ и҆́зсше: |
|
7
|
7
|
| якою жнець не наповнює руки своєї, і в’язальниця не зв’яже снопа. | є҆́юже не и҆спо́лни рꙋкѝ своеѧ̀ жнѧ́й, и҆ нѣ́дра своегѡ̀ рꙋкоѧ̑ти собира́ѧй: |
|
8
|
8
|
| А перехожі не скажуть: «Благословення Господнє на вас; благословляємо вас іменем Господнім». Слава… | и҆ не рѣ́ша мимоходѧ́щїи: блгⷭ҇ве́нїе гдⷭ҇не на вы̀, благослови́хомъ вы̀ во и҆́мѧ гдⷭ҇не. |
