1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 44
|
Ѱало́мъ м҃д
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. На музичному інструменті шошан. Повчання синам Кореєвим. Пісня про Улюбленого. | Въ коне́цъ, ѡ҆ и҆змѣнѧ́емыхъ сынѡ́мъ коре́ѡвымъ въ ра́зꙋмъ, пѣ́снь ѡ҆ возлю́бленнѣмъ, м҃д҃. |
|
2
|
2
|
| Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника-скорописця. | Ѿры́гнꙋ се́рдце моѐ сло́во бла́го, глаго́лю а҆́зъ дѣла̀ моѧ̑ цр҃е́ви: ѧ҆зы́къ мо́й тро́сть кни́жника скоропи́сца. |
|
3
|
3
|
| Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки. | Красе́нъ добро́тою па́че сынѡ́въ человѣ́ческихъ, и҆злїѧ́сѧ бл҃года́ть во оу҆стна́хъ твои́хъ: сегѡ̀ ра́ди блгⷭ҇ви́ тѧ бг҃ъ во вѣ́къ. |
|
4
|
4
|
| Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю. | Препоѧ́ши ме́чь тво́й по бедрѣ̀ твое́й, си́льне, |
|
5
|
5
|
| І натягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя. | красото́ю твое́ю и҆ добро́тою твое́ю: и҆ налѧцы̀, и҆ оу҆спѣва́й, и҆ црⷭ҇твꙋй и҆́стины ра́ди и҆ кро́тости и҆ пра́вды: и҆ наста́витъ тѧ̀ ди́внѡ десни́ца твоѧ̀. |
|
6
|
6
|
| Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою. | Стрѣ́лы твоѧ̑ и҆з̾ѡщрє́ны, си́льне: лю́дїе под̾ тобо́ю падꙋ́тъ въ се́рдцы вра̑гъ цр҃е́выхъ. |
|
7
|
7
|
| Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти — жезл Царства Твого. | Прⷭ҇то́лъ тво́й, бж҃е, въ вѣ́къ вѣ́ка: же́злъ пра́вости же́злъ црⷭ҇твїѧ твоегѡ̀. |
|
8
|
8
|
| Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх. | Возлюби́лъ є҆сѝ пра́вдꙋ и҆ возненави́дѣлъ є҆сѝ беззако́нїе: сегѡ̀ ра́ди пома́за тѧ̀, бж҃е, бг҃ъ тво́й є҆ле́емъ ра́дости па́че прича̑стникъ твои́хъ. |
|
9
|
9
|
| Вся одежа Твоя — як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе. | Смѵ́рна и҆ ста́кти и҆ касі́а ѿ ри́зъ твои́хъ, ѿ тѧ́жестей слоно́выхъ [ѿ хра́мѡвъ слоно́выхъ], и҆з̾ ни́хже возвесели́ша тѧ̀. |
|
10
|
10
|
| Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена. | Дщє́ри царе́й въ че́сти твое́й: предста̀ цари́ца ѡ҆деснꙋ́ю тебє̀, въ ри́захъ позлаще́нныхъ ѡ҆дѣ́ѧна преиспещре́на. |
|
11
|
11
|
| Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого. | Слы́ши, дщѝ, и҆ ви́ждь, и҆ приклонѝ оу҆́хо твоѐ, и҆ забꙋ́ди лю́ди твоѧ̑ и҆ до́мъ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀: |
|
12
|
12
|
| І забажає Цар доброти твоєї, бо Він — Бог твій, і поклонишся Йому. | и҆ возжела́етъ цр҃ь добро́ты твоеѧ̀, занѐ то́й є҆́сть гдⷭ҇ь тво́й, и҆ поклони́шисѧ є҆мꙋ̀, |
|
13
|
13
|
| І дочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму. | и҆ дщѝ тѵ́рова съ да̑ры: лицꙋ̀ твоемꙋ̀ помо́лѧтсѧ бога́тїи лю́дстїи. |
|
14
|
14
|
| Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом. | Всѧ̀ сла́ва дще́ре цр҃е́вы внꙋ́трь: рѧ̑сны златы́ми ѡ҆дѣ́ѧна и҆ преиспещре́на. |
|
15
|
15
|
| В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її. | Приведꙋ́тсѧ цр҃ю̀ дѣ̑вы в̾слѣ́дъ є҆ѧ̀, и҆́скрєннїѧ є҆ѧ̀ приведꙋ́тсѧ тебѣ̀: |
|
16
|
16
|
| Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя. | приведꙋ́тсѧ въ весе́лїи и҆ ра́дованїи, введꙋ́тсѧ въ хра́мъ цр҃е́въ. |
|
17
|
17
|
| Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі. | Вмѣ́стѡ ѻ҆тє́цъ твои́хъ бы́ша сы́нове твоѝ: поста́виши ѧ҆̀ кнѧ́зи по все́й землѝ. |
|
18
|
18
|
| Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку. | Помѧнꙋ̀ и҆́мѧ твоѐ во всѧ́комъ ро́дѣ и҆ ро́дѣ: сегѡ̀ ра́ди лю́дїе и҆сповѣ́дѧтсѧ тебѣ̀ въ вѣ́къ и҆ во вѣ́къ вѣ́ка. |
