1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 145
|
Ѱало́мъ рм҃є
|
|
0
|
0
|
|
[Алилуя. Аггея й Захарії.]
|
А҆ллилꙋ́їа, а҆гге́а и҆ заха́рїи, р҃м҃е҃.
|
|
1
|
1
|
|
Хвали, душе моя, Господа! Буду хвалити Господа, поки й життя мого.
|
Хвалѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а:
|
|
2
|
2
|
|
Співатиму Богові моєму, поки й живу.
|
восхвалю̀ гдⷭ҇а въ животѣ̀ мое́мъ, пою̀ бг҃ꙋ моемꙋ̀, до́ндеже є҆́смь.
|
|
3
|
3
|
|
Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння.
|
Не надѣ́йтесѧ на кнѧ̑зи, на сы́ны человѣ́чєскїѧ, въ ни́хже нѣ́сть спⷭ҇нїѧ.
|
|
4
|
4
|
|
Вийде дух його і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його.
|
И҆зы́детъ дꙋ́хъ є҆гѡ̀, и҆ возврати́тсѧ въ зе́млю свою̀: въ то́й де́нь поги́бнꙋтъ всѧ̑ помышлє́нїѧ є҆гѡ̀.
|
|
5
|
5
|
|
Блажен, кому Бог Якова — помічник його; у кого надія на Господа Бога свого,
|
Бл҃же́нъ, є҆мꙋ́же бг҃ъ і҆а́кѡвль помо́щникъ є҆гѡ̀, оу҆пова́нїе є҆гѡ̀ на гдⷭ҇а бг҃а своего̀,
|
|
6
|
6
|
|
що створив небо і землю, море і все, що в них; Він береже істину повік,
|
сотво́ршаго не́бо и҆ зе́млю, мо́ре, и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же въ ни́хъ: хранѧ́щаго и҆́стинꙋ въ вѣ́къ,
|
|
7
|
7
|
|
творить суд покривдженим, дає поживу голодним.
|
творѧ́щаго сꙋ́дъ ѡ҆би̑димымъ, даю́щаго пи́щꙋ а҆́лчꙋщымъ. Гдⷭ҇ь рѣши́тъ ѡ҆кова̑нныѧ:
|
|
8
|
8
|
|
Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців, Господь підносить повалених, Господь любить праведників;
|
гдⷭ҇ь оу҆мꙋдрѧ́етъ слѣпцы̀: гдⷭ҇ь возво́дитъ низве́ржєнныѧ: гдⷭ҇ь лю́битъ првⷣники.
|
|
9
|
9
|
|
Господь охороняє пришельців; сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить.
|
Гдⷭ҇ь храни́тъ прише́лцы, си́ра и҆ вдовꙋ̀ прїи́метъ, и҆ пꙋ́ть грѣ́шныхъ погꙋби́тъ.
|
|
10
|
10
|
|
Царюватиме Господь повіки, Бог твій, Сионе, з роду в рід. Алилуя.
|
Воцр҃и́тсѧ гдⷭ҇ь во вѣ́къ, бг҃ъ тво́й, сїѡ́не, въ ро́дъ и҆ ро́дъ.
|
