|
Псалом 27
|
Ѱало́мъ к҃з
|
|
0
|
0
|
|
Псалом Давида.
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, к҃з҃.
|
|
1
|
1
|
|
До Тебе, Господи, взиваю я. Боже мій! Не будь мовчазний до мене. Бо коли не будеш зважати на мене, то я стану як ті, що сходять у могилу.
|
Къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, воззовꙋ̀, бж҃е мо́й: да не премолчи́ши ѿ менє̀ [ѡ҆ мнѣ̀]: да не когда̀ премолчи́ши ѿ менє̀ [ѡ҆ мнѣ̀], и҆ оу҆подо́блюсѧ низходѧ́щымъ въ ро́въ.
|
|
2
|
2
|
|
Почуй, Господи, голос моління мого, коли я молюся до Тебе, коли підношу руки мої до храму святого Твого.
|
Оу҆слы́ши, гдⷭ҇и, гла́съ моле́нїѧ моегѡ̀, внегда̀ моли́тимисѧ къ тебѣ̀, внегда̀ воздѣ́ти мѝ рꙋ́цѣ моѝ ко хра́мꙋ ст҃о́мꙋ твоемꙋ̀.
|
|
3
|
3
|
|
Не осуди мене з нечестивими і не погуби з тими, що чинять неправду, що говорять про мир до ближніх своїх, а на серці у них зло.
|
Не привлецы̀ менѐ со грѣ̑шники, и҆ съ дѣ́лающими непра́вдꙋ не погꙋбѝ менѐ, глаго́лющими ми́ръ съ бли́жними свои́ми, ѕла̑ѧ же въ сердца́хъ свои́хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Воздай їм, Господи, за ділами їхніми, за лукавством вчинків їх: за ділами рук їхніх відплати їм заслужене ними.
|
Да́ждь и҆̀мъ, гдⷭ҇и, по дѣлѡ́мъ и҆́хъ и҆ по лꙋка́вствꙋ начина́нїй и҆́хъ, по дѣлѡ́мъ рꙋкꙋ̀ и҆́хъ да́ждь и҆̀мъ, возда́ждь воздаѧ́нїе и҆́хъ и҆̀мъ.
|
|
5
|
5
|
|
За те, що вони не зважали на діла Господні, на діла рук Його, Він зруйнує їх і вже не відбудує.
|
Ꙗ҆́кѡ не разꙋмѣ́ша въ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ и҆ въ дѣла̀ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀: разори́ши ѧ҆̀ и҆ не сози́ждеши ѧ҆̀.
|
|
6
|
6
|
|
Нехай буде благословенний Господь, бо Він почув голос моління мого.
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́ша гла́съ моле́нїѧ моегѡ̀.
|
|
7
|
7
|
|
Господь — помічник мій і захисник мій. На Нього уповало серце моє. Він допоміг мені і оновив тіло моє. Я віддам Йому хвалу піснею моєю.
|
Гдⷭ҇ь помо́щникъ мо́й и҆ защи́титель мо́й: на него̀ оу҆пова̀ се́рдце моѐ, и҆ помо́же мѝ, и҆ процвѣтѐ пло́ть моѧ̀: и҆ во́лею мое́ю и҆сповѣ́мсѧ є҆мꙋ̀.
|
|
8
|
8
|
|
Господь — кріпость людей Своїх, захист і Спаситель помазаника Свого.
|
Гдⷭ҇ь оу҆твержде́нїе люді́й свои́хъ и҆ защи́титель спасе́нїй хрїста̀ своегѡ̀ є҆́сть.
|
|
9
|
9
|
|
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє: паси їх і піднось їх повіки.
|
Сп҃сѝ лю́ди твоѧ̑, и҆ блгⷭ҇вѝ достоѧ́нїе твоѐ, и҆ оу҆пасѝ ѧ҆̀, и҆ возмѝ [и҆ вознесѝ] ѧ҆̀ до вѣ́ка.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.