1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 36
|
Ѱало́мъ л҃ѕ
|
|
0
|
0
|
| Псалом Давида. | Ѱало́мъ дв҃дꙋ, л҃ѕ҃. |
|
1
|
1
|
| Не ревнуй злочинцям, не май заздрощів до тих, що чинять беззаконня, | Не ревнꙋ́й лꙋка́внꙋющымъ, нижѐ зави́ди творѧ́щымъ беззако́нїе. |
|
2
|
2
|
| бо вони, як трава, скоро посохнуть і, як пожовкле листя, скоро опадуть. | Занѐ ꙗ҆́кѡ трава̀ ско́рѡ и҆́зсшꙋтъ, и҆ ꙗ҆́кѡ ѕе́лїе ѕла́ка ско́рѡ ѿпадꙋ́тъ. |
|
3
|
3
|
| Надійся на Бога, твори добро, живи за правдою на землі і будеш ситий з багатства її. | Оу҆пова́й на гдⷭ҇а и҆ творѝ бл҃госты́ню: и҆ населѝ зе́млю, и҆ оу҆пасе́шисѧ въ бога́тствѣ є҆ѧ̀. |
|
4
|
4
|
| Утішайся Господом, і Він дасть тобі бажання серця твого. | Наслади́сѧ гдⷭ҇еви, и҆ да́стъ тѝ прошє́нїѧ се́рдца твоегѡ̀. |
|
5
|
5
|
| Відкрий Господу путь твою і надійся на Нього, Він допоможе. | Ѿкры́й ко гдⷭ҇ꙋ пꙋ́ть тво́й и҆ оу҆пова́й на него̀, и҆ то́й сотвори́тъ. |
|
6
|
6
|
| Він виявить правоту твою, як світло, і правду твою, як полудень. | И҆ и҆зведе́тъ ꙗ҆́кѡ свѣ́тъ пра́вдꙋ твою̀ и҆ сꙋдбꙋ̀ твою̀ ꙗ҆́кѡ полꙋ́дне. |
|
7
|
7
|
| Підкорись Господу і надійся на Нього. Не заздри чоловікові лукавому, хоч би й щастило йому в цьому житті. | Повини́сѧ гдⷭ҇еви и҆ оу҆молѝ є҆го̀. Не ревнꙋ́й спѣ́ющемꙋ въ пꙋтѝ свое́мъ, человѣ́кꙋ творѧ́щемꙋ законопрестꙋпле́нїе. |
|
8
|
8
|
| Не гнівайся і не розпалюйся, не спокушайся чинити зло. | Преста́ни ѿ гнѣ́ва и҆ ѡ҆ста́ви ꙗ҆́рость: не ревнꙋ́й, є҆́же лꙋка́вновати, |
|
9
|
9
|
| Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю. | занѐ лꙋка́внꙋющїи потребѧ́тсѧ, терпѧ́щїи же гдⷭ҇а, ті́и наслѣ́дѧтъ зе́млю. |
|
10
|
10
|
| Ще трохи, і не стане грішника, поглянеш на місце його і не знайдеш його. | И҆ є҆щѐ ма́лѡ, и҆ не бꙋ́детъ грѣ́шника: и҆ взы́щеши мѣ́сто є҆гѡ̀ и҆ не ѡ҆брѧ́щеши. |
|
11
|
11
|
| А люди лагідні успадкують землю і будуть втішатися великим спокоєм. | Кро́тцыи же наслѣ́дѧтъ зе́млю и҆ насладѧ́тсѧ ѡ҆ мно́жествѣ ми́ра. |
|
12
|
12
|
| Нечестивий задумує зло проти праведного і скрегоче на нього зубами своїми. | Назира́етъ грѣ́шный првⷣнаго и҆ поскреже́щетъ на́нь зꙋбы̀ свои́ми: |
|
13
|
13
|
| Господь же сміється з нього, бо бачить, що приходить день його. | гдⷭ҇ь же посмѣе́тсѧ є҆мꙋ̀, занѐ прозира́етъ, ꙗ҆́кѡ прїи́детъ де́нь є҆гѡ̀. |
|
14
|
14
|
| Нечестиві виймають меч свій, готують стріли свої, щоб повалити убогого і бідного, заколоти тих, що йдуть дорогою правди. | Ме́чь и҆звлеко́ша грѣ̑шницы, напрѧго́ша лꙋ́къ сво́й, низложи́ти оу҆бо́га и҆ ни́ща, закла́ти пра̑выѧ се́рдцемъ. |
|
15
|
15
|
| Меч їхній увійде в їхнє ж серце, і луки їхні поламаються. | Ме́чь и҆́хъ да вни́детъ въ сердца̀ и҆́хъ, и҆ лꙋ́цы и҆́хъ да сокрꙋша́тсѧ. |
|
16
|
16
|
| Краще мале праведника, аніж багатство у багатьох беззаконних, | Лꙋ́чше ма́лое првⷣникꙋ, па́че бога́тства грѣ́шныхъ мно́га. |
|
17
|
17
|
| бо сила грішників буде знищена, а праведних підкріпить Господь. | Занѐ мы̑шцы грѣ́шныхъ сокрꙋша́тсѧ, оу҆твержда́етъ же првⷣныѧ гдⷭ҇ь. |
|
18
|
18
|
| Господь знає дні людей непорочних, і надбання їх перебуватиме повік. | Вѣ́сть гдⷭ҇ь пꙋти̑ непоро́чныхъ, и҆ достоѧ́нїе и҆́хъ въ вѣ́къ бꙋ́детъ. |
|
19
|
19
|
| Не будуть вони посоромлені в лиху годину, і в дні голоду будуть насичені. А грішники загинуть. | Не постыдѧ́тсѧ во вре́мѧ лю́тое и҆ во дне́хъ гла́да насы́тѧтсѧ, ꙗ҆́кѡ грѣ̑шницы поги́бнꙋтъ. |
|
20
|
20
|
| Вороги Господні в пишноті й гордині своїй, як дим, щезнуть. | Врази́ же гдⷭ҇ни, кꙋ́пнѡ просла́витисѧ и҆̀мъ и҆ вознести́сѧ, и҆зчеза́юще ꙗ҆́кѡ ды́мъ и҆зчезо́ша. |
|
21
|
21
|
| Нечестивий позичає і не віддає, а праведник милостивий щедро дає. | Зае́млетъ грѣ́шный и҆ не возврати́тъ: првⷣный же ще́дритъ и҆ дае́тъ. |
|
22
|
22
|
| Отже, ті, хто прославляє Господа, успадкують землю, а хто проклинає Його, буде знищений. | Ꙗ҆́кѡ благословѧ́щїи є҆го̀ наслѣ́дѧтъ зе́млю, кленꙋ́щїи же є҆го̀ потребѧ́тсѧ. |
|
23
|
23
|
| Господь стверджує кроки такого чоловіка і сприяє йому в дорозі його. | Ѿ гдⷭ҇а стѡпы̀ человѣ́кꙋ и҆справлѧ́ютсѧ, и҆ пꙋтѝ є҆гѡ̀ восхо́щетъ ѕѣлѡ̀. |
|
24
|
24
|
| Коли буде падати, то не впаде, бо Господь підтримує за руку його. | Є҆гда̀ паде́тъ, не разбїе́тсѧ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь подкрѣплѧ́етъ рꙋ́кꙋ є҆гѡ̀. |
|
25
|
25
|
| Я був молодим і постарів уже, але не бачив праведника покинутим або щоб діти його просили хліба. | Ю҆нѣ́йшїй бы́хъ, и҆́бо состарѣ́хсѧ, и҆ не ви́дѣхъ првⷣника ѡ҆ста́влена, нижѐ сѣ́мене є҆гѡ̀ просѧ́ща хлѣ́бы. |
|
26
|
26
|
| Він щодня дає милостиню, позичає, і рід його в благословенні перебуває. | Ве́сь де́нь ми́лꙋетъ и҆ взаи́мъ дае́тъ првⷣный, и҆ сѣ́мѧ є҆гѡ̀ во бл҃гослове́нїе бꙋ́детъ. |
|
27
|
27
|
| Ухиляйся від зла і твори добро, і житимеш довіку. | Оу҆клони́сѧ ѿ ѕла̀ и҆ сотворѝ бл҃го, и҆ всели́сѧ въ вѣ́къ вѣ́ка. |
|
28
|
28
|
| Бо Господь любить правду і не покидає святих Своїх; Він береже їх, [а беззаконні будуть викинуті,] і нащадки нечестивців будуть знищені. | Ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь лю́битъ сꙋ́дъ и҆ не ѡ҆ста́витъ прпⷣбныхъ свои́хъ: во вѣ́къ сохранѧ́тсѧ: беззакѡ́нницы же и҆зженꙋ́тсѧ, и҆ сѣ́мѧ нечести́выхъ потреби́тсѧ. |
|
29
|
29
|
| Праведні ж успадкують землю і будуть жити на ній повік. | Првⷣницы же наслѣ́дѧтъ зе́млю и҆ вселѧ́тсѧ въ вѣ́къ вѣ́ка на не́й. |
|
30
|
30
|
| Уста праведного промовляють премудрість, і язик його, сповіщає правду. | Оу҆ста̀ првⷣнагѡ поꙋча́тсѧ премⷣрости, и҆ ѧ҆зы́къ є҆гѡ̀ возглаго́летъ сꙋ́дъ. |
|
31
|
31
|
| Закон Бога його в серці його, і не спіткнуться ноги його. | Зако́нъ бг҃а є҆гѡ̀ се́рдцы є҆гѡ̀, и҆ не за́пнꙋтсѧ стѡпы̀ є҆гѡ̀. |
|
32
|
32
|
| Беззаконник підглядає за праведним і шукає — як вбити його. | Сматрѧ́етъ грѣ́шный првⷣнаго и҆ и҆́щетъ є҆́же оу҆мертви́ти є҆го̀: |
|
33
|
33
|
| Та Господь не дасть праведника в руки його і не допустить звинуватити його на суді. | гдⷭ҇ь же не ѡ҆ста́витъ є҆гѡ̀ въ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀, нижѐ ѡ҆сꙋ́дитъ є҆го̀, є҆гда̀ сꙋ́дитъ є҆мꙋ̀. |
|
34
|
34
|
| Надійся на Господа і тримайся шляхів Його, Він піднесе тебе, щоб ти успадкував землю, і коли буде нищити нечестивців, ти побачиш. | Потерпѝ гдⷭ҇а и҆ сохранѝ пꙋ́ть є҆гѡ̀, и҆ вознесе́тъ тѧ̀ є҆́же наслѣ́дити зе́млю: внегда̀ потреблѧ́тисѧ грѣ́шникѡмъ, оу҆́зриши. |
|
35
|
35
|
| Я бачив беззаконника, як він пишався і підносився, наче кедри ливанські. | Ви́дѣхъ нечести́ваго превозносѧ́щасѧ и҆ вы́сѧщасѧ ꙗ҆́кѡ ке́дры лїва̑нскїѧ: |
|
36
|
36
|
| Але минув він, не стало його, шукаю його і не знаходжу. | и҆ ми́мѡ и҆до́хъ, и҆ сѐ, не бѣ̀, и҆ взыска́хъ є҆го̀, и҆ не ѡ҆брѣ́тесѧ мѣ́сто є҆гѡ̀. |
|
37
|
37
|
| Пильнуй непорочність, дивись на праведного, бо майбутнє таких людей — мир. | Хранѝ неѕло́бїе и҆ ви́ждь правотꙋ̀, ꙗ҆́кѡ є҆́сть ѡ҆ста́нокъ человѣ́кꙋ ми́рнꙋ. |
|
38
|
38
|
| А беззаконники всі будуть знищені, і майбутнє нечестивців — загибель. | Беззакѡ́нницы же потребѧ́тсѧ вкꙋ́пѣ: ѡ҆ста́нцы же нечести́выхъ потребѧ́тсѧ. |
|
39
|
39
|
| Спасіння ж праведним від Господа. Він захистить їх у час скорбот. | Сп҃се́нїе же првⷣныхъ ѿ гдⷭ҇а, и҆ защи́титель и҆́хъ є҆́сть во вре́мѧ ско́рби: |
|
40
|
40
|
| Господь допоможе їм і визволить їх. Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони надіялися на Нього. | и҆ помо́жетъ и҆̀мъ гдⷭ҇ь и҆ и҆зба́витъ и҆̀хъ, и҆ и҆́зметъ и҆̀хъ ѿ грѣ̑шникъ и҆ сп҃се́тъ и҆̀хъ, ꙗ҆́кѡ оу҆пова́ша на него̀. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Сла́ва: |
