1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 36
|
Ѱало́мъ л҃ѕ
|
|
0
|
0
|
|
Псалом Давида.
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, л҃ѕ҃.
|
|
1
|
1
|
|
Не ревнуй злочинцям, не май заздрощів до тих, що чинять беззаконня,
|
Не ревнꙋ́й лꙋка́внꙋющымъ, нижѐ зави́ди творѧ́щымъ беззако́нїе.
|
|
2
|
2
|
|
бо вони, як трава, скоро посохнуть і, як пожовкле листя, скоро опадуть.
|
Занѐ ꙗ҆́кѡ трава̀ ско́рѡ и҆́зсшꙋтъ, и҆ ꙗ҆́кѡ ѕе́лїе ѕла́ка ско́рѡ ѿпадꙋ́тъ.
|
|
3
|
3
|
|
Надійся на Бога, твори добро, живи за правдою на землі і будеш ситий з багатства її.
|
Оу҆пова́й на гдⷭ҇а и҆ творѝ бл҃госты́ню: и҆ населѝ зе́млю, и҆ оу҆пасе́шисѧ въ бога́тствѣ є҆ѧ̀.
|
|
4
|
4
|
|
Утішайся Господом, і Він дасть тобі бажання серця твого.
|
Наслади́сѧ гдⷭ҇еви, и҆ да́стъ тѝ прошє́нїѧ се́рдца твоегѡ̀.
|
|
5
|
5
|
|
Відкрий Господу путь твою і надійся на Нього, Він допоможе.
|
Ѿкры́й ко гдⷭ҇ꙋ пꙋ́ть тво́й и҆ оу҆пова́й на него̀, и҆ то́й сотвори́тъ.
|
|
6
|
6
|
|
Він виявить правоту твою, як світло, і правду твою, як полудень.
|
И҆ и҆зведе́тъ ꙗ҆́кѡ свѣ́тъ пра́вдꙋ твою̀ и҆ сꙋдбꙋ̀ твою̀ ꙗ҆́кѡ полꙋ́дне.
|
|
7
|
7
|
|
Підкорись Господу і надійся на Нього. Не заздри чоловікові лукавому, хоч би й щастило йому в цьому житті.
|
Повини́сѧ гдⷭ҇еви и҆ оу҆молѝ є҆го̀. Не ревнꙋ́й спѣ́ющемꙋ въ пꙋтѝ свое́мъ, человѣ́кꙋ творѧ́щемꙋ законопрестꙋпле́нїе.
|
|
8
|
8
|
|
Не гнівайся і не розпалюйся, не спокушайся чинити зло.
|
Преста́ни ѿ гнѣ́ва и҆ ѡ҆ста́ви ꙗ҆́рость: не ревнꙋ́й, є҆́же лꙋка́вновати,
|
|
9
|
9
|
|
Бо всі, хто чинить зло, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю.
|
занѐ лꙋка́внꙋющїи потребѧ́тсѧ, терпѧ́щїи же гдⷭ҇а, ті́и наслѣ́дѧтъ зе́млю.
|
|
10
|
10
|
|
Ще трохи, і не стане грішника, поглянеш на місце його і не знайдеш його.
|
И҆ є҆щѐ ма́лѡ, и҆ не бꙋ́детъ грѣ́шника: и҆ взы́щеши мѣ́сто є҆гѡ̀ и҆ не ѡ҆брѧ́щеши.
|
|
11
|
11
|
|
А люди лагідні успадкують землю і будуть втішатися великим спокоєм.
|
Кро́тцыи же наслѣ́дѧтъ зе́млю и҆ насладѧ́тсѧ ѡ҆ мно́жествѣ ми́ра.
|
|
12
|
12
|
|
Нечестивий задумує зло проти праведного і скрегоче на нього зубами своїми.
|
Назира́етъ грѣ́шный првⷣнаго и҆ поскреже́щетъ на́нь зꙋбы̀ свои́ми:
|
|
13
|
13
|
|
Господь же сміється з нього, бо бачить, що приходить день його.
|
гдⷭ҇ь же посмѣе́тсѧ є҆мꙋ̀, занѐ прозира́етъ, ꙗ҆́кѡ прїи́детъ де́нь є҆гѡ̀.
|
|
14
|
14
|
|
Нечестиві виймають меч свій, готують стріли свої, щоб повалити убогого і бідного, заколоти тих, що йдуть дорогою правди.
|
Ме́чь и҆звлеко́ша грѣ̑шницы, напрѧго́ша лꙋ́къ сво́й, низложи́ти оу҆бо́га и҆ ни́ща, закла́ти пра̑выѧ се́рдцемъ.
|
|
15
|
15
|
|
Меч їхній увійде в їхнє ж серце, і луки їхні поламаються.
|
Ме́чь и҆́хъ да вни́детъ въ сердца̀ и҆́хъ, и҆ лꙋ́цы и҆́хъ да сокрꙋша́тсѧ.
|
|
16
|
16
|
|
Краще мале праведника, аніж багатство у багатьох беззаконних,
|
Лꙋ́чше ма́лое првⷣникꙋ, па́че бога́тства грѣ́шныхъ мно́га.
|
|
17
|
17
|
|
бо сила грішників буде знищена, а праведних підкріпить Господь.
|
Занѐ мы̑шцы грѣ́шныхъ сокрꙋша́тсѧ, оу҆твержда́етъ же првⷣныѧ гдⷭ҇ь.
|
|
18
|
18
|
|
Господь знає дні людей непорочних, і надбання їх перебуватиме повік.
|
Вѣ́сть гдⷭ҇ь пꙋти̑ непоро́чныхъ, и҆ достоѧ́нїе и҆́хъ въ вѣ́къ бꙋ́детъ.
|
|
19
|
19
|
|
Не будуть вони посоромлені в лиху годину, і в дні голоду будуть насичені. А грішники загинуть.
|
Не постыдѧ́тсѧ во вре́мѧ лю́тое и҆ во дне́хъ гла́да насы́тѧтсѧ, ꙗ҆́кѡ грѣ̑шницы поги́бнꙋтъ.
|
|
20
|
20
|
|
Вороги Господні в пишноті й гордині своїй, як дим, щезнуть.
|
Врази́ же гдⷭ҇ни, кꙋ́пнѡ просла́витисѧ и҆̀мъ и҆ вознести́сѧ, и҆зчеза́юще ꙗ҆́кѡ ды́мъ и҆зчезо́ша.
|
|
21
|
21
|
|
Нечестивий позичає і не віддає, а праведник милостивий щедро дає.
|
Зае́млетъ грѣ́шный и҆ не возврати́тъ: првⷣный же ще́дритъ и҆ дае́тъ.
|
|
22
|
22
|
|
Отже, ті, хто прославляє Господа, успадкують землю, а хто проклинає Його, буде знищений.
|
Ꙗ҆́кѡ благословѧ́щїи є҆го̀ наслѣ́дѧтъ зе́млю, кленꙋ́щїи же є҆го̀ потребѧ́тсѧ.
|
|
23
|
23
|
|
Господь стверджує кроки такого чоловіка і сприяє йому в дорозі його.
|
Ѿ гдⷭ҇а стѡпы̀ человѣ́кꙋ и҆справлѧ́ютсѧ, и҆ пꙋтѝ є҆гѡ̀ восхо́щетъ ѕѣлѡ̀.
|
|
24
|
24
|
|
Коли буде падати, то не впаде, бо Господь підтримує за руку його.
|
Є҆гда̀ паде́тъ, не разбїе́тсѧ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь подкрѣплѧ́етъ рꙋ́кꙋ є҆гѡ̀.
|
|
25
|
25
|
|
Я був молодим і постарів уже, але не бачив праведника покинутим або щоб діти його просили хліба.
|
Ю҆нѣ́йшїй бы́хъ, и҆́бо состарѣ́хсѧ, и҆ не ви́дѣхъ првⷣника ѡ҆ста́влена, нижѐ сѣ́мене є҆гѡ̀ просѧ́ща хлѣ́бы.
|
|
26
|
26
|
|
Він щодня дає милостиню, позичає, і рід його в благословенні перебуває.
|
Ве́сь де́нь ми́лꙋетъ и҆ взаи́мъ дае́тъ првⷣный, и҆ сѣ́мѧ є҆гѡ̀ во бл҃гослове́нїе бꙋ́детъ.
|
|
27
|
27
|
|
Ухиляйся від зла і твори добро, і житимеш довіку.
|
Оу҆клони́сѧ ѿ ѕла̀ и҆ сотворѝ бл҃го, и҆ всели́сѧ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
|
28
|
28
|
|
Бо Господь любить правду і не покидає святих Своїх; Він береже їх, [а беззаконні будуть викинуті,] і нащадки нечестивців будуть знищені.
|
Ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь лю́битъ сꙋ́дъ и҆ не ѡ҆ста́витъ прпⷣбныхъ свои́хъ: во вѣ́къ сохранѧ́тсѧ: беззакѡ́нницы же и҆зженꙋ́тсѧ, и҆ сѣ́мѧ нечести́выхъ потреби́тсѧ.
|
|
29
|
29
|
|
Праведні ж успадкують землю і будуть жити на ній повік.
|
Првⷣницы же наслѣ́дѧтъ зе́млю и҆ вселѧ́тсѧ въ вѣ́къ вѣ́ка на не́й.
|
|
30
|
30
|
|
Уста праведного промовляють премудрість, і язик його, сповіщає правду.
|
Оу҆ста̀ првⷣнагѡ поꙋча́тсѧ премⷣрости, и҆ ѧ҆зы́къ є҆гѡ̀ возглаго́летъ сꙋ́дъ.
|
|
31
|
31
|
|
Закон Бога його в серці його, і не спіткнуться ноги його.
|
Зако́нъ бг҃а є҆гѡ̀ се́рдцы є҆гѡ̀, и҆ не за́пнꙋтсѧ стѡпы̀ є҆гѡ̀.
|
|
32
|
32
|
|
Беззаконник підглядає за праведним і шукає — як вбити його.
|
Сматрѧ́етъ грѣ́шный првⷣнаго и҆ и҆́щетъ є҆́же оу҆мертви́ти є҆го̀:
|
|
33
|
33
|
|
Та Господь не дасть праведника в руки його і не допустить звинуватити його на суді.
|
гдⷭ҇ь же не ѡ҆ста́витъ є҆гѡ̀ въ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀, нижѐ ѡ҆сꙋ́дитъ є҆го̀, є҆гда̀ сꙋ́дитъ є҆мꙋ̀.
|
|
34
|
34
|
|
Надійся на Господа і тримайся шляхів Його, Він піднесе тебе, щоб ти успадкував землю, і коли буде нищити нечестивців, ти побачиш.
|
Потерпѝ гдⷭ҇а и҆ сохранѝ пꙋ́ть є҆гѡ̀, и҆ вознесе́тъ тѧ̀ є҆́же наслѣ́дити зе́млю: внегда̀ потреблѧ́тисѧ грѣ́шникѡмъ, оу҆́зриши.
|
|
35
|
35
|
|
Я бачив беззаконника, як він пишався і підносився, наче кедри ливанські.
|
Ви́дѣхъ нечести́ваго превозносѧ́щасѧ и҆ вы́сѧщасѧ ꙗ҆́кѡ ке́дры лїва̑нскїѧ:
|
|
36
|
36
|
|
Але минув він, не стало його, шукаю його і не знаходжу.
|
и҆ ми́мѡ и҆до́хъ, и҆ сѐ, не бѣ̀, и҆ взыска́хъ є҆го̀, и҆ не ѡ҆брѣ́тесѧ мѣ́сто є҆гѡ̀.
|
|
37
|
37
|
|
Пильнуй непорочність, дивись на праведного, бо майбутнє таких людей — мир.
|
Хранѝ неѕло́бїе и҆ ви́ждь правотꙋ̀, ꙗ҆́кѡ є҆́сть ѡ҆ста́нокъ человѣ́кꙋ ми́рнꙋ.
|
|
38
|
38
|
|
А беззаконники всі будуть знищені, і майбутнє нечестивців — загибель.
|
Беззакѡ́нницы же потребѧ́тсѧ вкꙋ́пѣ: ѡ҆ста́нцы же нечести́выхъ потребѧ́тсѧ.
|
|
39
|
39
|
|
Спасіння ж праведним від Господа. Він захистить їх у час скорбот.
|
Сп҃се́нїе же првⷣныхъ ѿ гдⷭ҇а, и҆ защи́титель и҆́хъ є҆́сть во вре́мѧ ско́рби:
|
|
40
|
40
|
|
Господь допоможе їм і визволить їх. Він визволить їх від нечестивих і спасе їх, бо вони надіялися на Нього.
|
и҆ помо́жетъ и҆̀мъ гдⷭ҇ь и҆ и҆зба́витъ и҆̀хъ, и҆ и҆́зметъ и҆̀хъ ѿ грѣ̑шникъ и҆ сп҃се́тъ и҆̀хъ, ꙗ҆́кѡ оу҆пова́ша на него̀.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла́ва:
|
