1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 31
|
Ѱало́мъ л҃а
|
|
0
|
0
|
|
Псалом Давида. Повчання.
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, ра́зꙋма, л҃а҃.
|
|
1
|
1
|
|
Блаженні, кому прощено беззаконня і чиї гріхи покрито.
|
Бл҃же́ни, и҆́хже ѡ҆ста́вишасѧ беззакѡ́нїѧ, и҆ и҆́хже прикры́шасѧ грѣсѝ.
|
|
2
|
2
|
|
Блажен муж, якому Господь не поставить у провину гріха і в устах якого нема лукавства.
|
Бл҃же́нъ мꙋ́жъ, є҆мꙋ́же не вмѣни́тъ гдⷭ҇ь грѣха̀, нижѐ є҆́сть во оу҆стѣ́хъ є҆гѡ̀ ле́сть.
|
|
3
|
3
|
|
Коли я замовк, постарілися кості мої від благання мого увесь день.
|
Ꙗ҆́кѡ оу҆молча́хъ, ѡ҆бетша́ша кѡ́сти моѧ̑, ѿ є҆́же зва́ти мѝ ве́сь де́нь,
|
|
4
|
4
|
|
Бо день і ніч тяжіла наді мною рука Твоя, і свіжість лиця мого зникла, як у літню посуху.
|
ꙗ҆́кѡ де́нь и҆ но́щь ѡ҆тѧготѣ̀ на мнѣ̀ рꙋка̀ твоѧ̀: возврати́хсѧ на стра́сть, є҆гда̀ оу҆нзе́ ми те́рнъ.
|
|
5
|
5
|
|
Беззаконня мої я пізнав і гріха мого не утаїв. Я сказав: визнаю я перед Господом беззаконня мої, і Ти простив провини серця мого.
|
Беззако́нїе моѐ позна́хъ и҆ грѣха̀ моегѡ̀ не покры́хъ, рѣ́хъ: и҆сповѣ́мъ на мѧ̀ беззако́нїе моѐ гдⷭ҇еви: и҆ ты̀ ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ нече́стїе се́рдца моегѡ̀.
|
|
6
|
6
|
|
Тому помолиться Тобі кожен праведник у слушний час, навіть велика повінь не досягне його.
|
За то̀ помо́литсѧ къ тебѣ̀ всѧ́къ прпⷣбный во вре́мѧ благопотре́бно: ѻ҆ба́че въ пото́пѣ во́дъ мно́гихъ къ немꙋ̀ не прибли́жатсѧ.
|
|
7
|
7
|
|
Ти Пристановище моє у скорботі, що огорнула мене; Радосте моя, визволи мене від тих, що оточили мене.
|
Ты̀ є҆сѝ прибѣ́жище моѐ ѿ ско́рби ѡ҆бдержа́щїѧ мѧ̀: ра́досте моѧ̀, и҆зба́ви мѧ̀ ѿ ѡ҆быше́дшихъ мѧ̀.
|
|
8
|
8
|
|
«Врозумлю тебе й наставлю тебе на путь, що нею ходитимеш; пильнуватиме тебе око Моє.
|
Вразꙋмлю́ тѧ, и҆ наста́влю тѧ̀ на пꙋ́ть се́й, въ ѻ҆́ньже по́йдеши: оу҆твержꙋ̀ на тѧ̀ ѻ҆́чи моѝ.
|
|
9
|
9
|
|
Не будьте як кінь і мул, що розуму не мають; віжками та вуздечкою стягни щелепи їх, якщо не наближаються до тебе».
|
Не бꙋ́дите ꙗ҆́кѡ ко́нь и҆ ме́скъ, и҆̀мже нѣ́сть ра́зꙋма: брозда́ми и҆ оу҆здо́ю чє́люсти и҆́хъ востѧ́гнеши, не приближа́ющихсѧ къ тебѣ̀.
|
|
10
|
10
|
|
Багато покарань грішникові, а того, хто уповає на Господа, оточить милість.
|
Мнѡ́ги ра̑ны грѣ́шномꙋ: оу҆пова́ющаго же на гдⷭ҇а млⷭ҇ть ѡ҆бы́детъ.
|
|
11
|
11
|
|
Веселіться в Господі і радуйтеся, праведні, і торжествуйте всі, праві серцем.
|
Весели́тесѧ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ и҆ ра́дꙋйтесѧ првⷣнїи, и҆ хвали́тесѧ, всѝ пра́вїи срⷣцемъ.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла́ва:
|
