1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 50
|
Ѱало́мъ н҃
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Псалом Давида, | Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, внегда̀ вни́ти къ немꙋ̀ наѳа́нꙋ прⷪ҇ро́кꙋ, |
|
2
|
2
|
| коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії. (Молитва покаяння). | є҆гда̀ вни́де къ вирсаві́и женѣ̀ оу҆рі́евѣ, н҃. |
|
3
|
3
|
| Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. | Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, по вели́цѣй млⷭ҇ти твое́й, и҆ по мно́жествꙋ щедро́тъ твои́хъ ѡ҆чⷭ҇ти беззако́нїе моѐ. |
|
4
|
4
|
| Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. | Наипа́че ѡ҆мы́й мѧ̀ ѿ беззако́нїѧ моегѡ̀ и҆ ѿ грѣха̀ моегѡ̀ ѡ҆чⷭ҇ти мѧ̀: |
|
5
|
5
|
| Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. | ꙗ҆́кѡ беззако́нїе моѐ а҆́зъ зна́ю, и҆ грѣ́хъ мо́й предо мно́ю є҆́сть вы́нꙋ. |
|
6
|
6
|
| Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. | Тебѣ̀ є҆ди́номꙋ согрѣши́хъ и҆ лꙋка́вое пред̾ тобо́ю сотвори́хъ: ꙗ҆́кѡ да ѡ҆правди́шисѧ во словесѣ́хъ твои́хъ и҆ побѣди́ши, внегда̀ сꙋди́ти тѝ. |
|
7
|
7
|
| Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. | Се́ бо, въ беззако́нїихъ зача́тъ є҆́смь, и҆ во грѣсѣ́хъ роди́ мѧ ма́ти моѧ̀. |
|
8
|
8
|
| Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені. | Се́ бо, и҆́стинꙋ возлюби́лъ є҆сѝ, безвѣ̑стнаѧ и҆ та̑йнаѧ премⷣрости твоеѧ̀ ꙗ҆ви́лъ мѝ є҆сѝ. |
|
9
|
9
|
| Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. | Ѡ҆кропи́ши мѧ̀ ѵ҆ссѡ́помъ, и҆ ѡ҆чи́щꙋсѧ: ѡ҆мы́еши мѧ̀, и҆ па́че снѣ́га оу҆бѣлю́сѧ. |
|
10
|
10
|
| Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені. | Слꙋ́хꙋ моемꙋ̀ да́си ра́дость и҆ весе́лїе: возра́дꙋютсѧ кѡ́сти смирє́нныѧ. |
|
11
|
11
|
| Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. | Ѿвратѝ лицѐ твоѐ ѿ грѣ̑хъ мои́хъ и҆ всѧ̑ беззакѡ́нїѧ моѧ̑ ѡ҆чⷭ҇ти. |
|
12
|
12
|
| Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. | Се́рдце чи́сто сози́жди во мнѣ̀, бж҃е, и҆ дꙋ́хъ пра́въ ѡ҆бновѝ во оу҆тро́бѣ мое́й. |
|
13
|
13
|
| Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. | Не ѿве́ржи менє̀ ѿ лица̀ твоегѡ̀ и҆ дх҃а твоегѡ̀ ст҃а́гѡ не ѿимѝ ѿ менє̀. |
|
14
|
14
|
| Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене. | Возда́ждь мѝ ра́дость сп҃се́нїѧ твоегѡ̀ и҆ дх҃омъ влⷣчнимъ оу҆тверди́ мѧ. |
|
15
|
15
|
| Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. | Наꙋчꙋ̀ беззакѡ́нныѧ пꙋтє́мъ твои̑мъ, и҆ нечести́вїи къ тебѣ̀ ѡ҆братѧ́тсѧ. |
|
16
|
16
|
| Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. | И҆зба́ви мѧ̀ ѿ крове́й, бж҃е, бж҃е сп҃се́нїѧ моегѡ̀: возра́дꙋетсѧ ѧ҆зы́къ мо́й пра́вдѣ твое́й. |
|
17
|
17
|
| Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. | Гдⷭ҇и, оу҆стнѣ̀ моѝ ѿве́рзеши, и҆ оу҆ста̀ моѧ̑ возвѣстѧ́тъ хвалꙋ̀ твою̀. |
|
18
|
18
|
| Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. | Ꙗ҆́кѡ а҆́ще бы восхотѣ́лъ є҆сѝ же́ртвы, да́лъ бы́хъ оу҆́бѡ: всесожжє́нїѧ не бл҃говоли́ши. |
|
19
|
19
|
| Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш. | Же́ртва бг҃ꙋ дꙋ́хъ сокрꙋше́нъ: се́рдце сокрꙋше́нно и҆ смире́нно бг҃ъ не оу҆ничижи́тъ. |
|
20
|
20
|
| Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. | Оу҆бл҃жѝ, гдⷭ҇и, бл҃говоле́нїемъ твои́мъ сїѡ́на, и҆ да сози́ждꙋтсѧ стѣ́ны і҆ерⷭ҇ли̑мскїѧ: |
|
21
|
21
|
| Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців. | тогда̀ бл҃говоли́ши же́ртвꙋ пра́вды, возноше́нїе и҆ всесожега́ємаѧ: тогда̀ возложа́тъ на ѻ҆лта́рь тво́й телцы̀. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Сла́ва: |
