1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ г҃і
|
Псалом 13
|
|
0
|
0
|
| Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, г҃і҃. | Начальнику хору. Псалом Давида. |
|
1
|
1
|
| Речѐ безꙋ́менъ въ се́рдцы свое́мъ: нѣ́сть бг҃ъ. Растлѣ́ша и҆ ѡ҆мерзи́шасѧ въ начина́нїихъ: нѣ́сть творѧ́й бл҃госты́ню. | Сказав безумний у серці своїм: «Бога нема». Впали в розпусту, опоганилися в ділах своїх; не стало тих, хто чинив би добро. |
|
2
|
2
|
| Гдⷭ҇ь съ нб҃сѐ прини́че на сы́ны человѣ́чєскїѧ, ви́дѣти, а҆́ще є҆́сть разꙋмѣва́ѧй, и҆лѝ взыска́ѧй бг҃а. | Господь поглянув з неба на синів людських, щоб побачити: чи є розумний, що шукає Бога? |
|
3
|
3
|
| Всѝ оу҆клони́шасѧ, вкꙋ́пѣ неключи́ми бы́ша: нѣ́сть творѧ́й бл҃госты́ню, нѣ́сть до є҆ди́нагѡ. | Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного. |
|
4
|
4
|
| Ни лѝ оу҆разꙋмѣ́ютъ всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе, снѣда́ющїи лю́ди моѧ̑ въ снѣ́дь хлѣ́ба; гдⷭ҇а не призва́ша. | Невже не прийдуть до розуму всі, що роблять беззаконня, заїдають людей моїх, мов їдять хліб, і Господа не призивають? |
|
5
|
5
|
| Та́мѡ оу҆боѧ́шасѧ стра́ха, и҆дѣ́же не бѣ̀ стра́хъ: ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь въ ро́дѣ првⷣныхъ. | Вони убояться там, [де немає страху]. Бо Господь в роді праведних: |
|
6
|
6
|
| Совѣ́тъ ни́щагѡ посрами́сте: гдⷭ҇ь же оу҆пова́нїе є҆гѡ̀ є҆́сть. | ви насміялися над убогим, а Господь — надія його. |
|
7
|
7
|
| Кто̀ да́стъ ѿ сїѡ́на спⷭ҇нїе і҆и҃лево; | «Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві?» Коли поверне Господь з неволі народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль. |
|
8
|
|
| Внегда̀ возврати́тъ гдⷭ҇ь плѣне́нїе люді́й свои́хъ, возра́дꙋетсѧ і҆а́кѡвъ, и҆ возвесели́тсѧ і҆и҃ль. | |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
