1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ п҃д
|
Псалом 84
|
|
1
|
1
|
| Въ коне́цъ, сынѡ́мъ коре́ѡвымъ, ѱало́мъ, п҃д҃. | Начальнику хору. Псалом синів Кореєвих. |
|
2
|
2
|
| Бл҃говоли́лъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, зе́млю твою̀, возврати́лъ є҆сѝ плѣ́нъ і҆а́кѡвль. | Господи, Ти змилувався над землею Твоєю, повернув з неволі синів Якова. |
|
3
|
3
|
| Ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ беззакѡ́нїѧ люді́й твои́хъ, покры́лъ є҆сѝ всѧ̑ грѣхѝ и҆́хъ. | Ти простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи їх. |
|
4
|
4
|
| Оу҆кроти́лъ є҆сѝ ве́сь гнѣ́въ тво́й, возврати́лсѧ є҆сѝ ѿ гнѣ́ва ꙗ҆́рости твоеѧ̀. | Ти спинив увесь гнів Твій і відвернувся від гніву ярости Твоєї. |
|
5
|
5
|
| Возвратѝ на́съ, бж҃е спⷭ҇нїй на́шихъ, и҆ ѿвратѝ ꙗ҆́рость твою̀ ѿ на́съ. | Поверни нас, Боже, Спасителю наш, і спини гнів Твій проти нас. |
|
6
|
6
|
| Є҆да̀ во вѣ́ки прогнѣ́ваешисѧ на ны̀; и҆лѝ простре́ши гнѣ́въ тво́й ѿ ро́да въ ро́дъ; | Чи ж довіку будеш гніватися на нас? Невже ж продовжиш гнів Твій від роду до роду? |
|
7
|
7
|
| Бж҃е, ты̀ ѡ҆бра́щьсѧ ѡ҆живи́ши ны̀, и҆ лю́дїе твоѝ возвеселѧ́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀. | Боже, повернися і оживи нас, щоб зрадувався Тобою народ Твій. |
|
8
|
8
|
| Ꙗ҆вѝ на́мъ, гдⷭ҇и, млⷭ҇ть твою̀, и҆ спⷭ҇нїе твоѐ да́ждь на́мъ. | Яви нам, Господи, милість Твою і Твоє спасіння дай нам! |
|
9
|
9
|
| Оу҆слы́шꙋ, что̀ рече́тъ ѡ҆ мнѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ: ꙗ҆́кѡ рече́тъ ми́ръ на лю́ди своѧ̑, и҆ на прпⷣбныѧ своѧ̑, и҆ на ѡ҆браща́ющыѧ сердца̀ къ немꙋ̀. | Почую, що скаже про мене Господь Бог. Він скаже мир народові Своєму і преподобним Своїм, тим, що звертають серця свої до Нього. |
|
10
|
10
|
| Ѻ҆ба́че бли́з̾ боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀ спⷭ҇нїе є҆гѡ̀, всели́ти сла́вꙋ въ зе́млю на́шꙋ. | Так близько спасіння Його до тих, що бояться Його, щоб слава Його перебувала на землі нашій. |
|
11
|
11
|
| Млⷭ҇ть и҆ и҆́стина срѣто́стѣсѧ, пра́вда и҆ ми́ръ ѡ҆блобыза́стасѧ: | Милість і істина зустрілися, правда і мир поцілувалися. |
|
12
|
12
|
| и҆́стина ѿ землѝ возсїѧ̀, и҆ пра́вда съ нб҃сѐ прини́че: | Істина від землі засяяла, а правда з неба прихилилася. |
|
13
|
13
|
| и҆́бо гдⷭ҇ь да́стъ бл҃гость, и҆ землѧ̀ на́ша да́стъ пло́дъ сво́й. | Бо Господь пошле нам добро, і земля наша дасть плід свій. |
|
14
|
14
|
| Пра́вда пред̾ ни́мъ пред̾и́детъ, и҆ положи́тъ въ пꙋ́ть стѡпы̀ своѧ̑. | Правда піде перед Ним і направить на путь стопи наші. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
