1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ р҃
|
Псалом 100
|
|
0
|
0
|
| Ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃. | Псалом Давида. |
|
1
|
1
|
| Млⷭ҇ть и҆ сꙋ́дъ воспою̀ тебѣ̀, гдⷭ҇и: | Про милість і правосуддя буду співати Тобі, Господи. |
|
2
|
2
|
| пою̀ и҆ разꙋмѣ́ю въ пꙋтѝ непоро́чнѣ: когда̀ прїи́деши ко мнѣ̀; прехожда́хъ въ неѕло́бїи се́рдца моегѡ̀ посредѣ̀ до́мꙋ моегѡ̀. | Буду розмірковувати про путі непорочні; коли Ти, Господи, прийдеш до мене? Буду ходити в домі моїм у чистоті серця мого. |
|
3
|
3
|
| Не предлага́хъ пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма ве́щь законопрестꙋ́пнꙋю: творѧ́щыѧ престꙋпле́нїе возненави́дѣхъ: | Не покладу перед очима моїми діла протизаконного; тих, що чинять беззаконня, я ненавиджу. |
|
4
|
4
|
| не прильпѐ мнѣ̀ се́рдце стропти́во: оу҆клонѧ́ющагосѧ ѿ менє̀ лꙋка́ваго не позна́хъ. | Серце нечестивого не пристане до мене. Злого я не хочу знати. |
|
5
|
5
|
| Ѡ҆клевета́ющаго та́й и҆́скреннѧго своего̀, сего̀ и҆згонѧ́хъ: го́рдымъ ѻ҆́комъ и҆ несы́тымъ се́рдцемъ, съ си́мъ не ꙗ҆дѧ́хъ. | Того, що потай очорнює ближнього свого, я прожену. З гордим оком і неситим серцем не сяду за стіл. |
|
6
|
6
|
| Ѻ҆́чи моѝ на вѣ̑рныѧ землѝ, посажда́ти ѧ҆̀ со мно́ю: ходѧ́й по пꙋтѝ непоро́чнꙋ, се́й мѝ слꙋжа́ше. | Очі мої на вірних землі, щоб перебували вони біля мене. І хто ходить шляхом непорочности, той буде служити мені. |
|
7
|
7
|
| Не живѧ́ше посредѣ̀ до́мꙋ моегѡ̀ творѧ́й горды́ню: глаго́лѧй непра́вєднаѧ не и҆справлѧ́ше пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма. | Не буде жити в моїм домі той, хто діє підступно. Не залишиться перед очима моїми той, хто говорить неправду. |
|
8
|
8
|
| Воꙋ́трїѧ и҆збива́хъ всѧ̑ грѣ̑шныѧ землѝ, є҆́же потреби́ти ѿ гра́да гдⷭ҇нѧ всѧ̑ дѣ́лающыѧ беззако́нїе. | Щоранку буду нищити всіх грішників землі, щоб викоренити з міста Господнього всіх, що чинять беззаконня. |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
