1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ р҃г
|
Псалом 103
|
|
0
|
0
|
| Ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѡ҆ мїрстѣ́мъ бытїѝ, р҃г҃. | [Псалом Давида про сотворіння світу.] |
|
1
|
1
|
| Благословѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а. Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, возвели́чилсѧ є҆сѝ ѕѣлѡ̀: во и҆сповѣ́данїе и҆ въ велелѣ́потꙋ ѡ҆бле́клсѧ є҆сѝ: | Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу. |
|
2
|
2
|
| ѡ҆дѣѧ́йсѧ свѣ́томъ ꙗ҆́кѡ ри́зою, простира́ѧй не́бо ꙗ҆́кѡ ко́жꙋ: | Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро. |
|
3
|
3
|
| покрыва́ѧй вода́ми превы́спрєннѧѧ своѧ̑, полага́ѧй ѡ҆́блаки на восхожде́нїе своѐ, ходѧ́й на крилꙋ̑ вѣ́трєню: | Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш. |
|
4
|
4
|
| творѧ́й а҆́гг҃лы своѧ̑ дꙋ́хи, и҆ слꙋги̑ своѧ̑ пла́мень ѻ҆́гненный: | Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я. |
|
5
|
5
|
| ѡ҆снова́ѧй зе́млю на тве́рди є҆ѧ̀: не преклони́тсѧ въ вѣ́къ вѣ́ка. | Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку. |
|
6
|
6
|
| Бе́здна ꙗ҆́кѡ ри́за ѡ҆дѣѧ́нїе є҆ѧ̀, на гора́хъ ста́нꙋтъ во́ды: | Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води. |
|
7
|
7
|
| ѿ запреще́нїѧ твоегѡ̀ побѣ́гнꙋтъ, ѿ гла́са гро́ма твоегѡ̀ оу҆боѧ́тсѧ. | Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають. |
|
8
|
8
|
| Восхо́дѧтъ го́ры, и҆ низхо́дѧтъ полѧ̀, въ мѣ́сто є҆́же ѡ҆снова́лъ є҆сѝ и҆̀мъ. | Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них. |
|
9
|
9
|
| Предѣ́лъ положи́лъ є҆сѝ, є҆гѡ́же не пре́йдꙋтъ, нижѐ ѡ҆братѧ́тсѧ покры́ти зе́млю. | Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю. |
|
10
|
10
|
| Посыла́ѧй и҆сто́чники въ де́брехъ, посредѣ̀ го́ръ про́йдꙋтъ во́ды. | Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.] |
|
11
|
11
|
| Напаѧ́ютъ всѧ̑ ѕвѣ̑ри сє́лныѧ, ждꙋ́тъ [воспрїи́мꙋтъ] ѻ҆на́гри въ жа́ждꙋ свою̀. | Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою. |
|
12
|
12
|
| На ты́хъ пти̑цы небє́сныѧ привита́ютъ: ѿ среды̀ ка́менїѧ дадѧ́тъ гла́съ. | Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям. |
|
13
|
13
|
| Напаѧ́ѧй го́ры ѿ превы́спреннихъ свои́хъ: ѿ плода̀ дѣ́лъ твои́хъ насы́титсѧ землѧ̀. | Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. |
|
14
|
14
|
| Прозѧба́ѧй травꙋ̀ скотѡ́мъ, и҆ ѕла́къ на слꙋ́жбꙋ человѣ́кѡмъ, и҆звестѝ хлѣ́бъ ѿ землѝ: | Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі. |
|
15
|
15
|
| и҆ вїно̀ весели́тъ се́рдце человѣ́ка, оу҆ма́стити лицѐ є҆ле́емъ: и҆ хлѣ́бъ се́рдце человѣ́ка оу҆крѣпи́тъ. | І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини. |
|
16
|
16
|
| Насы́тѧтсѧ древа̀ пѡльска́ѧ, ке́дри лїва́нстїи, и҆̀хже є҆сѝ насади́лъ: | Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. |
|
17
|
17
|
| та́мѡ пти̑цы вогнѣздѧ́тсѧ, є҆рѡді́ево жили́ще предводи́телствꙋетъ и҆́ми. | Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище. |
|
18
|
18
|
| Го́ры высѡ́кїѧ є҆ле́нємъ, ка́мень прибѣ́жище за́ѧцємъ. | Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців. |
|
19
|
19
|
| Сотвори́лъ є҆́сть лꙋнꙋ̀ во времена̀: со́лнце позна̀ за́падъ сво́й. | Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій. |
|
20
|
20
|
| Положи́лъ є҆сѝ тмꙋ̀, и҆ бы́сть но́щь, въ не́йже про́йдꙋтъ всѝ ѕвѣ́рїе дꙋбра́внїи, | Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. |
|
21
|
21
|
| скѵ́мни рыка́ющїи восхи́тити и҆ взыска́ти ѿ бг҃а пи́щꙋ себѣ̀. | Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі. |
|
22
|
22
|
| Возсїѧ̀ со́лнце, и҆ собра́шасѧ, и҆ въ ло́жахъ свои́хъ лѧ́гꙋтъ. | Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх. |
|
23
|
23
|
| И҆зы́детъ человѣ́къ на дѣ́ло своѐ и҆ на дѣ́ланїе своѐ до ве́чера. | Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора. |
|
24
|
24
|
| Ꙗ҆́кѡ возвели́чишасѧ дѣла̀ твоѧ̑, гдⷭ҇и: всѧ̑ премⷣростїю сотвори́лъ є҆сѝ: и҆спо́лнисѧ землѧ̀ тва́ри твоеѧ̀. | Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. |
|
25
|
25
|
| Сїѐ мо́ре вели́кое и҆ простра́нное: та́мѡ га́ди, и҆́хже нѣ́сть числа̀, живѡ́тнаѧ ма̑лаѧ съ вели́кими: | Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. |
|
26
|
26
|
| та́мѡ корабли̑ препла́ваютъ, ѕмі́й се́й, є҆го́же созда́лъ є҆сѝ рꙋга́тисѧ є҆мꙋ̀. | Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому. |
|
27
|
27
|
| Всѧ̑ къ тебѣ̀ ча́ютъ, да́ти пи́щꙋ и҆̀мъ во бла́го вре́мѧ. | Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час. |
|
28
|
28
|
| Да́вшꙋ тебѣ̀ и҆̀мъ, соберꙋ́тъ: ѿве́рзшꙋ тебѣ̀ рꙋ́кꙋ, всѧ́чєскаѧ и҆спо́лнѧтсѧ бла́гости: | Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом. |
|
29
|
29
|
| ѿвра́щшꙋ же тебѣ̀ лицѐ, возмѧтꙋ́тсѧ: ѿи́меши дꙋ́хъ и҆́хъ, и҆ и҆зче́знꙋтъ и҆ въ пе́рсть свою̀ возвратѧ́тсѧ: | Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться. |
|
30
|
30
|
| по́слеши дх҃а твоего̀, и҆ сози́ждꙋтсѧ, и҆ ѡ҆бнови́ши лицѐ землѝ. | Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі. |
|
31
|
31
|
| Бꙋ́ди сла́ва гдⷭ҇нѧ во вѣ́ки: возвесели́тсѧ гдⷭ҇ь ѡ҆ дѣ́лѣхъ свои́хъ: | Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх. |
|
32
|
32
|
| призира́ѧй на зе́млю и҆ творѧ́й ю҆̀ трѧсти́сѧ: прикаса́ѧйсѧ гора́мъ, и҆ дымѧ́тсѧ. | Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять. |
|
33
|
33
|
| Воспою̀ гдⷭ҇еви въ животѣ̀ мое́мъ, пою̀ бг҃ꙋ моемꙋ̀, до́ндеже є҆́смь: | Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. |
|
34
|
34
|
| да оу҆слади́тсѧ є҆мꙋ̀ бесѣ́да моѧ̀, а҆́зъ же возвеселю́сѧ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ. | Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі. |
|
35
|
35
|
| Да и҆зче́знꙋтъ грѣ̑шницы ѿ землѝ, и҆ беззакѡ́нницы, ꙗ҆́коже не бы́ти и҆̀мъ. Благословѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а. | Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя! |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
