1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ л҃в
|
Псалом 32
|
|
0
|
0
|
| Ѱало́мъ дв҃дꙋ, не надпи́санъ оу҆ є҆врє́й, л҃в҃. | [Псалом Давида.] |
|
1
|
1
|
| Ра́дꙋйтесѧ, првⷣнїи, ѡ҆ гдⷭ҇ѣ: пра̑вымъ подоба́етъ похвала̀. | Радуйтеся, праведні, у Господі; праведним подобає похвала. |
|
2
|
2
|
| И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви въ гꙋ́слехъ, во ѱалти́ри десѧтострꙋ́ннѣмъ по́йте є҆мꙋ̀: | Прославляйте Господа на гуслях, співайте Йому на десятиструнній псалтирі. |
|
3
|
3
|
| воспо́йте є҆мꙋ̀ пѣ́снь но́вꙋ, до́брѣ по́йте є҆мꙋ̀ со восклица́нїемъ: | Співайте Йому пісню нову, співайте радісно, з піднесенням. |
|
4
|
4
|
| ꙗ҆́кѡ пра́во сло́во гдⷭ҇не, и҆ всѧ̑ дѣла̀ є҆гѡ̀ въ вѣ́рѣ. | Бо слово Господнє праве і всі діла Його праведні. |
|
5
|
5
|
| Лю́битъ млⷭ҇тыню и҆ сꙋ́дъ гдⷭ҇ь, млⷭ҇ти гдⷭ҇ни и҆спо́лнь землѧ̀. | Господь любить правду і праведний суд, милости Його повна земля. |
|
6
|
6
|
| Сло́вомъ гдⷭ҇нимъ небеса̀ оу҆тверди́шасѧ, и҆ дх҃омъ оу҆́стъ є҆гѡ̀ всѧ̀ си́ла и҆́хъ: | Словом Господнім сотворено небеса, і духом уст Його — вся сила їх. |
|
7
|
7
|
| собира́ѧй ꙗ҆́кѡ мѣ́хъ во́ды морскі̑ѧ, полага́ѧй въ сокро́вищихъ бе́здны. | Він зібрав, наче в міх, води морські, утворив у глибині їх безодні. |
|
8
|
8
|
| Да оу҆бои́тсѧ гдⷭ҇а всѧ̀ землѧ̀, ѿ негѡ́же да подви́жꙋтсѧ всѝ живꙋ́щїи по вселе́ннѣй: | Нехай боїться Господа вся земля, нехай тремтять перед Ним усі, що живуть на світі. |
|
9
|
9
|
| ꙗ҆́кѡ то́й речѐ, и҆ бы́ша: то́й повелѣ̀, и҆ созда́шасѧ. | Бо Він сказав — і сталося, Він повелів — і створилося. |
|
10
|
10
|
| Гдⷭ҇ь разорѧ́етъ совѣ́ты ꙗ҆зы́кѡвъ, ѿмета́етъ же мы̑сли люді́й и҆ ѿмета́етъ совѣ́ты кнѧзе́й. | Господь нищить змови народів, відкидає злі задуми людей, [розбиває змови князів]. |
|
11
|
11
|
| Совѣ́тъ же гдⷭ҇ень во вѣ́къ пребыва́етъ, помышлє́нїѧ срⷣца є҆гѡ̀ въ ро́дъ и҆ ро́дъ. | Рада ж Господня стоїть вічно, і думки серця Його — з роду в рід. |
|
12
|
12
|
| Бл҃же́нъ ꙗ҆зы́къ, є҆мꙋ́же є҆́сть гдⷭ҇ь бг҃ъ є҆гѡ̀, лю́дїе, ꙗ҆̀же и҆збра̀ въ наслѣ́дїе себѣ̀. | Блаженний народ, у якого Бог є Господом, — люди, яких обрав Господь у насліддя Собі. |
|
13
|
13
|
| Съ нб҃сѐ призрѣ̀ гдⷭ҇ь, ви́дѣ всѧ̑ сы́ны человѣ́чєскїѧ: | Господь з неба дивиться і бачить усіх синів людських. |
|
14
|
14
|
| ѿ гото́вагѡ жили́ща своегѡ̀ призрѣ̀ на всѧ̑ живꙋ́щыѧ на землѝ: | Дивиться з Престолу, на якому сидить, і бачить усіх, що живуть на землі. |
|
15
|
15
|
| созда́вый на є҆ди́нѣ сердца̀ и҆́хъ, разꙋмѣва́ѧй на всѧ̑ дѣла̀ и҆́хъ. | Він створив серця всіх їх і знає всі діла їхні. |
|
16
|
16
|
| Не спаса́етсѧ ца́рь мно́гою си́лою, и҆ и҆споли́нъ не спасе́тсѧ мно́жествомъ крѣ́пости своеѧ̀. | Не захистить царя велике військо його, і велетня не спасе велика сила його. |
|
17
|
17
|
| Ло́жь ко́нь во спасе́нїе, во мно́жествѣ же си́лы своеѧ̀ не спасе́тсѧ. | Ненадійний кінь для спасіння, не спасе він великою силою своєю. |
|
18
|
18
|
| Сѐ, ѻ҆́чи гдⷭ҇ни на боѧ́щыѧсѧ є҆гѡ̀, оу҆пова́ющыѧ на млⷭ҇ть є҆гѡ̀: | Бо ось очі Господні на тих, що бояться Його, і на тих, що надіються на милість Його. |
|
19
|
19
|
| и҆зба́вити ѿ сме́рти дꙋ́шы и҆́хъ, и҆ препита́ти ѧ҆̀ въ гла́дъ. | Він спасе душі їхні від смерти, і в часи голоду наситить їх. |
|
20
|
20
|
| Дꙋша́ же на́ша ча́етъ гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ помо́щникъ и҆ защи́титель на́шъ є҆́сть: | Душа ж наша нехай уповає на Господа, бо Він поміч і захист наш. |
|
21
|
21
|
| ꙗ҆́кѡ ѡ҆ не́мъ возвесели́тсѧ се́рдце на́ше, и҆ во и҆́мѧ ст҃о́е є҆гѡ̀ оу҆пова́хомъ. | Ним звеселиться серце наше, бо ми надіємося на святе ім’я Його. |
|
22
|
22
|
| Бꙋ́ди, гдⷭ҇и, млⷭ҇ть твоѧ̀ на на́съ, ꙗ҆́коже оу҆пова́хомъ на тѧ̀. | Милість Твоя, Господи, нехай буде над нами, бо ми уповаємо на Тебе. |
