1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ є҃
|
Псалом 5
|
|
1
|
1
|
| Ѡ҆ наслѣ́дствꙋющемъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, є҃. | Начальнику хору. На духових інструментах. Псалом Давида. |
|
2
|
2
|
| Глаго́лы моѧ̑ внꙋшѝ, гдⷭ҇и, разꙋмѣ́й зва́нїе моѐ. | Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої. |
|
3
|
3
|
| Вонмѝ гла́сꙋ моле́нїѧ моегѡ̀, цр҃ю̀ мо́й и҆ бж҃е мо́й: ꙗ҆́кѡ къ тебѣ̀ помолю́сѧ, гдⷭ҇и. | Вислухай голос моління мого, Царю мій і Боже мій, бо до Тебе молюся я, |
|
4
|
4
|
| Заꙋ́тра оу҆слы́ши гла́съ мо́й: заꙋ́тра предста́нꙋ тѝ, и҆ оу҆́зриши мѧ̀: | Господи! Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати. |
|
5
|
5
|
| ꙗ҆́кѡ бг҃ъ не хотѧ́й беззако́нїѧ ты̀ є҆сѝ: не присели́тсѧ къ тебѣ̀ лꙋка́внꙋѧй, | Бо Ти Бог, що не хочеш беззаконня, і не оселиться з Тобою лукавий. |
|
6
|
6
|
| нижѐ пребꙋ́дꙋтъ беззакѡ́нницы пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма: возненави́дѣлъ є҆сѝ всѧ̑ дѣ́лающыѧ беззако́нїе, | Не залишаться нечестиві перед очима Твоїми, Ти зненавидів усіх, що чинять беззаконня. |
|
7
|
7
|
| погꙋби́ши всѧ̑ глаго́лющыѧ лжꙋ̀: мꙋ́жа крове́й и҆ льсти́ва гнꙋша́етсѧ гдⷭ҇ь. | Ти погубиш усіх, хто говорить неправду. Кровожерним і підступним гидує Господь. |
|
8
|
8
|
| А҆́зъ же мно́жествомъ млⷭ҇ти твоеѧ̀ вни́дꙋ въ до́мъ тво́й, поклоню́сѧ ко хра́мꙋ ст҃о́мꙋ твоемꙋ̀, въ стра́сѣ твое́мъ. | Я ж з великої милости Твоєї увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого зі страхом перед Тобою. |
|
9
|
9
|
| Гдⷭ҇и, наста́ви мѧ̀ пра́вдою твое́ю, вра̑гъ мои́хъ ра́ди и҆спра́ви пред̾ тобо́ю пꙋ́ть мо́й. | Господи, настав мене правдою Твоєю, ворогів моїх заради виправ дорогу мою перед Тобою. |
|
10
|
10
|
| Ꙗ҆́кѡ нѣ́сть во оу҆стѣ́хъ и҆́хъ и҆́стины, се́рдце и҆́хъ сꙋ́етно, гро́бъ ѿве́рстъ горта́нь и҆́хъ, ѧ҆зы̑ки свои́ми льща́хꙋ. | Бо нема істини в устах їхніх, серце їхнє лукаве, гріб відкритий — гортань їх; язиком своїм облещують. |
|
11
|
11
|
| Сꙋдѝ и҆̀мъ, бж҃е, да ѿпадꙋ́тъ ѿ мы́слей свои́хъ: по мно́жествꙋ нече́стїѧ и҆́хъ и҆зри́ни ѧ҆̀, ꙗ҆́кѡ преѡгорчи́ша тѧ̀, гдⷭ҇и. | Осуди їх, Боже, нехай відпадуть від намірів своїх, за безліч нечестя їхнього відкинь їх, бо вони повстали проти Тебе, Господи. |
|
12
|
12
|
| И҆ да возвеселѧ́тсѧ всѝ оу҆пова́ющїи на тѧ̀, во вѣ́къ возра́дꙋютсѧ, и҆ всели́шисѧ въ ни́хъ: и҆ похва́лѧтсѧ ѡ҆ тебѣ̀ лю́бѧщїи и҆́мѧ твоѐ. | І нехай звеселяться всі, що уповають на Тебе, і повіки радіють. Ти оселишся між ними, і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять ім’я Твоє. |
|
13
|
13
|
| Ꙗ҆́кѡ ты̀ блгⷭ҇ви́ши првⷣника, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ ѻ҆рꙋ́жїемъ бл҃говоле́нїѧ вѣнча́лъ є҆сѝ на́съ. | Бо Ти благословляєш праведника, Господи, і благоволінням, наче щитом, покриваєш його. |
