1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ ѯ҃д
|
Псалом 64
|
|
1
|
1
|
| Въ коне́цъ, ѱало́мъ пѣ́сни дв҃дꙋ, пѣ́снь і҆еремі́ева и҆ і҆езекі́илева, люді́й преселе́нїѧ, є҆гда̀ хотѧ́хꙋ и҆сходи́ти, ѯ҃д҃. | Начальнику хору. Псалом Давида для співу. |
|
2
|
2
|
| Тебѣ̀ подоба́етъ пѣ́снь, бж҃е, въ сїѡ́нѣ, и҆ тебѣ̀ возда́стсѧ моли́тва во і҆ерⷭ҇ли́мѣ. | Тобі подобає пісня, Боже, в Сионі, і Тобі піднесеться молитва [в Єрусалимі]. |
|
3
|
3
|
| Оу҆слы́ши моли́твꙋ мою̀: къ тебѣ̀ всѧ́ка пло́ть прїи́детъ. | Почуй молитву мою. До Тебе приходить всяка плоть. |
|
4
|
4
|
| Словеса̀ беззакѡ́нникъ премого́ша на́съ: и҆ нечє́стїѧ на̑ша ты̀ ѡ҆чⷭ҇тиши. | Безліч гріхів перемагає нас, але Ти очистиш беззаконня наші. |
|
5
|
5
|
| Бл҃же́нъ, є҆го́же и҆збра́лъ є҆сѝ и҆ прїѧ́лъ, всели́тсѧ во дво́рѣхъ твои́хъ. И҆спо́лнимсѧ во бл҃ги́хъ до́мꙋ твоегѡ̀: ст҃ъ хра́мъ тво́й. | Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, щоб він оселився у дворах твоїх. Наситимось добром дому Твого, святого храму Твого. |
|
6
|
6
|
| Ди́венъ въ пра́вдѣ, оу҆слы́ши ны̀, бж҃е, сп҃си́телю на́шъ, оу҆пова́нїе всѣ́хъ конце́й землѝ и҆ сꙋ́щихъ въ мо́ри дале́че: | Дивний у правосудді, вислухай нас, Боже Спасителю наш, надія всіх кінців землі і тих, що в морі далеко. |
|
7
|
7
|
| оу҆готовлѧ́ѧй го́ры крѣ́постїю свое́ю, препоѧ́санъ си́лою: | Ти Той, що поставив гори силою Твоєю і підперезаний могутністю. |
|
8
|
8
|
| смꙋща́ѧй глꙋбинꙋ̀ морскꙋ́ю, шꙋ́мꙋ во́лнъ є҆гѡ̀ кто̀ постои́тъ; смѧтꙋ́тсѧ ꙗ҆зы́цы, | Ти втихомирюєш бурхливість моря, шуми хвиль його і повстання народів. |
|
9
|
9
|
| и҆ оу҆боѧ́тсѧ живꙋ́щїи въ конца́хъ ѿ зна́менїй твои́хъ: и҆схо́ды оу҆́тра и҆ ве́чера оу҆краси́ши. | Устрашаться від знамень Твоїх усі, що живуть на землі. Ранок і вечір красою прославлять Тебе. |
|
10
|
10
|
| Посѣти́лъ є҆сѝ зе́млю и҆ оу҆пои́лъ є҆сѝ ю҆̀, оу҆мно́жилъ є҆сѝ ѡ҆богати́ти ю҆̀: рѣка̀ бж҃їѧ напо́лнисѧ во́дъ: оу҆гото́валъ є҆сѝ пи́щꙋ и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ та́кѡ (є҆́сть) оу҆гото́ванїе. | Ти дбаєш про землю і напуваєш її, примножуєш багатства її. Ріка Божа повна води. Ти вирощуєш хліб від землі, бо так впорядкував її. |
|
11
|
11
|
| Бразды̑ є҆ѧ̀ оу҆по́й, оу҆мно́жи жи̑та є҆ѧ̀: въ ка́плѧхъ є҆ѧ̀ возвесели́тсѧ возсїѧ́ющи [прозѧба́ющи]. | Ти напоюєш борозни її, рівняєш груди її, дощами пом’якшуєш її та прикрашаєш її рослинами. |
|
12
|
12
|
| Блгⷭ҇ви́ши вѣне́цъ лѣ́та бла́гости твоеѧ̀, и҆ полѧ̀ твоѧ̑ и҆спо́лнѧтсѧ тꙋ́ка: | Ти благословиш вінець року благости Твоєї, і поля Твої сповняться врожаєм. |
|
13
|
13
|
| разботѣ́ютъ кра̑снаѧ пꙋсты́ни, и҆ ра́достїю хо́лми препоѧ́шꙋтсѧ. | Вкриється травою пустеля, і радістю узгір’я наповняться. |
|
14
|
14
|
| Ѡ҆дѣ́ѧшасѧ ѻ҆́вни ѻ҆́вчїи, и҆ оу҆дѡ́лїѧ оу҆мно́жатъ пшени́цꙋ: воззовꙋ́тъ, и҆́бо воспою́тъ. | Долини наповнюються отарами, і лани покриваються пшеницею. Все радіє, все співає. |
