1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ л҃г
|
Псалом 33
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, внегда̀ и҆змѣнѝ лицѐ своѐ пред̾ а҆вїмеле́хомъ: и҆ ѿпꙋстѝ є҆го̀, и҆ ѿи́де, л҃г҃.
|
Псалом Давида, коли він прикинувся безумним перед Авимелехом, який через це відпустив його.
|
|
2
|
2
|
|
Благословлю̀ гдⷭ҇а на всѧ́кое вре́мѧ, вы́нꙋ хвала̀ є҆гѡ̀ во оу҆стѣ́хъ мои́хъ.
|
Благословлю Господа на всякий час, завжди хвала Йому в устах моїх.
|
|
3
|
3
|
|
Ѡ҆ гдⷭ҇ѣ похва́литсѧ дꙋша̀ моѧ̀: да оу҆слы́шатъ кро́тцыи и҆ возвеселѧ́тсѧ.
|
Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують вірні і звеселяться.
|
|
4
|
4
|
|
Возвели́чите гдⷭ҇а со мно́ю, и҆ вознесе́мъ и҆́мѧ є҆гѡ̀ вкꙋ́пѣ.
|
Величайте Господа зі мною, і прославмо ім’я Його всі вкупі.
|
|
5
|
5
|
|
Взыска́хъ гдⷭ҇а, и҆ оу҆слы́ша мѧ̀ и҆ ѿ всѣ́хъ скорбе́й мои́хъ и҆зба́ви мѧ̀.
|
Я шукав Господа, і Він почув мене і від усіх скорбот визволив мене.
|
|
6
|
6
|
|
Пристꙋпи́те къ немꙋ̀ и҆ просвѣти́тесѧ, и҆ ли́ца ва̑ша не постыдѧ́тсѧ.
|
Приступіть до Нього й просвітіться, і лиця ваші не осоромляться.
|
|
7
|
7
|
|
Се́й ни́щїй воззва̀, и҆ гдⷭ҇ь оу҆слы́ша и҆̀, и҆ ѿ всѣ́хъ скорбе́й є҆гѡ̀ сп҃сѐ и҆̀.
|
Ось убогий благав, і Господь почув його і від усіх скорбот спас його.
|
|
8
|
8
|
|
Ѡ҆полчи́тсѧ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень ѡ҆́крестъ боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀ и҆ и҆зба́витъ и҆̀хъ.
|
Ангел Господній охороняє тих, що бояться Його, і визволяє їх.
|
|
9
|
9
|
|
Вкꙋси́те и҆ ви́дите, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ гдⷭ҇ь: бл҃же́нъ мꙋ́жъ, и҆́же оу҆пова́етъ на́нь.
|
Споживіть і побачите, що благий Господь. Блажен муж, що уповає на Нього.
|
|
10
|
10
|
|
Бо́йтесѧ гдⷭ҇а, всѝ ст҃і́и є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть лише́нїѧ боѧ́щымсѧ є҆гѡ̀.
|
Бійтеся Господа, [всі] святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його.
|
|
11
|
11
|
|
Бога́тїи ѡ҆бнища́ша и҆ взалка́ша: взыска́ющїи же гдⷭ҇а не лиша́тсѧ всѧ́кагѡ бла́га.
|
Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.
|
|
12
|
12
|
|
Прїиди́те, ча̑да, послꙋ́шайте менє̀, стра́хꙋ гдⷭ҇ню наꙋчꙋ̀ ва́съ.
|
Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас.
|
|
13
|
13
|
|
Кто́ є҆сть человѣ́къ хотѧ́й живо́тъ, любѧ́й дни̑ ви́дѣти бла́ги;
|
Хто з людей бажає жити і бачити дні благі —
|
|
14
|
14
|
|
Оу҆держѝ ѧ҆зы́къ тво́й ѿ ѕла̀ и҆ оу҆стнѣ̀ твоѝ, є҆́же не глаго́лати льстѝ.
|
стримуй язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі.
|
|
15
|
15
|
|
Оу҆клони́сѧ ѿ ѕла̀ и҆ сотворѝ бла́го: взыщѝ ми́ра и҆ поженѝ и҆̀.
|
Ухиляйся від всього злого і роби добро, будь мирний і пильнуй того.
|
|
16
|
16
|
|
Ѻ҆́чи гдⷭ҇ни на првⷣныѧ, и҆ оу҆́ши є҆гѡ̀ въ моли́твꙋ и҆́хъ.
|
Очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх.
|
|
17
|
17
|
|
Лице́ же гдⷭ҇не на творѧ́щыѧ ѕла̑ѧ, є҆́же потреби́ти ѿ землѝ па́мѧть и҆́хъ.
|
Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них.
|
|
18
|
18
|
|
Воззва́ша првⷣнїи, и҆ гдⷭ҇ь оу҆слы́ша и҆̀хъ и҆ ѿ всѣ́хъ скорбе́й и҆́хъ и҆зба́ви и҆̀хъ.
|
Взивали [праведні], і Господь почув їх і від усіх скорбот визволив їх.
|
|
19
|
19
|
|
Бли́з̾ гдⷭ҇ь сокрꙋше́нныхъ се́рдцемъ, и҆ смирє́нныѧ дꙋ́хомъ сп҃се́тъ.
|
Близько Господь до скорботних серцем, і смиренних духом Він спасає.
|
|
20
|
20
|
|
Мнѡ́ги скѡ́рби првⷣнымъ, и҆ ѿ всѣ́хъ и҆́хъ и҆зба́витъ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь.
|
Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь.
|
|
21
|
21
|
|
Храни́тъ гдⷭ҇ь всѧ̑ кѡ́сти и҆́хъ, ни є҆ди́на ѿ ни́хъ сокрꙋши́тсѧ.
|
Господь охороняє всі кості їх, і ні одна з них не зламається.
|
|
22
|
22
|
|
Сме́рть грѣ́шникѡвъ люта̀, и҆ ненави́дѧщїи првⷣнаго прегрѣша́тъ.
|
Смерть же грішників люта, і ті, що ненавидять праведного, загинуть.
|
|
23
|
23
|
|
И҆зба́витъ гдⷭ҇ь дꙋ́шы ра̑бъ свои́хъ, и҆ не прегрѣша́тъ всѝ оу҆пова́ющїи на него̀.
|
Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що уповають на Нього.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слава…
|
