1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ р҃з
|
Псалом 107
|
|
1
|
1
|
| Пѣ́снь, ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃з҃. | Пісня. Псалом Давида. |
|
2
|
2
|
| Гото́во се́рдце моѐ, бж҃е, гото́во се́рдце моѐ: воспою̀ и҆ пою̀ во сла́вѣ мое́й. | Готове серце моє, Боже, [готове серце моє]. Буду співати і прославляти в славі моїй. |
|
3
|
3
|
| Воста́ни, сла́ва моѧ̀, воста́ни, ѱалти́рю и҆ гꙋ́сли: воста́нꙋ ра́нѡ. | Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі, я встану рано. |
|
4
|
4
|
| И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ лю́дехъ, гдⷭ҇и, пою̀ тебѣ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ: | Буду славити Тебе, Господи, між народами. Буду оспівувати Тебе серед племен. |
|
5
|
5
|
| ꙗ҆́кѡ ве́лїѧ верхꙋ̀ нб҃съ млⷭ҇ть твоѧ̀ и҆ до ѡ҆́блакъ и҆́стина твоѧ̀. | Бо вище небес милість Твоя, і до хмар істина Твоя. |
|
6
|
6
|
| Вознеси́сѧ на нб҃са̀, бж҃е, и҆ по все́й землѝ сла́ва твоѧ̀, | Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя, |
|
7
|
7
|
| ꙗ҆́кѡ да и҆зба́вѧтсѧ возлю́бленнїи твоѝ: сп҃сѝ десни́цею твое́ю и҆ оу҆слы́ши мѧ̀. | щоб спаслися всі улюблені Твої. Спаси правицею Твоєю і почуй мене. |
|
8
|
8
|
| Бг҃ъ возгл҃а во ст҃ѣ́мъ свое́мъ: вознесꙋ́сѧ и҆ раздѣлю̀ сїкі́мꙋ, и҆ оу҆до́ль селе́нїй размѣ́рю. | Бог сказав у святині Своїй: «Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю: |
|
9
|
9
|
| Мо́й є҆́сть галаа́дъ, и҆ мо́й є҆́сть манассі́й, и҆ є҆фре́мъ застꙋпле́нїе главы̀ моеѧ̀: і҆ꙋ́да ца́рь мо́й, | Мій — Галаад, Мій — Манассія, Єфрем — сила глави Моєї, Іуда — скіпетр Мій, |
|
10
|
10
|
| мѡа́въ коно́бъ оу҆пова́нїѧ моегѡ̀: на і҆дꙋме́ю наложꙋ̀ сапо́гъ мо́й: мнѣ̀ и҆ноплемє́нницы покори́шасѧ. | Моав — умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені». |
|
11
|
11
|
| Кто̀ введе́тъ мѧ̀ во гра́дъ ѡ҆гражде́нїѧ; и҆лѝ кто̀ наста́витъ мѧ̀ до і҆дꙋме́и; | Хто введе мене в укріплене місто? Хто приведе мене до Едома? |
|
12
|
12
|
| Не ты́ ли, бж҃е, ѿри́нꙋвый на́съ, и҆ не и҆зы́деши, бж҃е, въ си́лахъ на́шихъ; | Чи не Ти, Боже, що відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим? |
|
13
|
13
|
| Да́ждь на́мъ по́мощь ѿ ско́рби: и҆ сꙋ́етно спасе́нїе человѣ́ческо. | Дай нам поміч у скорботі, бо марна надія на захист людський. |
|
14
|
14
|
| Ѡ҆ бз҃ѣ сотвори́мъ си́лꙋ, и҆ то́й оу҆ничижи́тъ врагѝ на́шѧ. | З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших. |
