|
Ѱало́мъ рк҃и
|
Псалом 128
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃и҃.
|
Пісня ступенів.
|
|
1
|
1
|
|
Мно́жицею бра́шасѧ со мно́ю ѿ ю҆́ности моеѧ̀, да рече́тъ оу҆́бѡ і҆и҃ль:
|
Багато разів бороли мене від юности моєї, — нехай скаже Ізраїль,
|
|
2
|
2
|
|
мно́жицею бра́шасѧ со мно́ю ѿ ю҆́ности моеѧ̀, и҆́бо не премого́ша мѧ̀.
|
багато разів бороли мене від юности моєї, але не перемогли мене.
|
|
3
|
3
|
|
На хребтѣ̀ мое́мъ дѣ́лаша грѣ̑шницы, продолжи́ша беззако́нїе своѐ.
|
На хребті моїм орали плугарі, проклали довгі борозни свої,
|
|
4
|
4
|
|
Гдⷭ҇ь првⷣнъ ссѣчѐ вы̑ѧ грѣ́шникѡвъ.
|
але Господь справедливий, Він розсік пута беззаконників.
|
|
5
|
5
|
|
Да постыдѧ́тсѧ и҆ возвратѧ́тсѧ вспѧ́ть всѝ ненави́дѧщїи сїѡ́на:
|
Нехай осоромляться і відступлять ті, що ненавидять Сион.
|
|
6
|
6
|
|
да бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́кѡ трава̀ на здѣ́хъ [на кро́вѣхъ], ꙗ҆́же пре́жде восторже́нїѧ и҆́зсше:
|
Нехай будуть як трава на покрівлі, що сохне раніше, ніж вирвуть її,
|
|
7
|
7
|
|
є҆́юже не и҆спо́лни рꙋкѝ своеѧ̀ жнѧ́й, и҆ нѣ́дра своегѡ̀ рꙋкоѧ̑ти собира́ѧй:
|
якою жнець не наповнює руки своєї, і в’язальниця не зв’яже снопа.
|
|
8
|
8
|
|
и҆ не рѣ́ша мимоходѧ́щїи: блгⷭ҇ве́нїе гдⷭ҇не на вы̀, благослови́хомъ вы̀ во и҆́мѧ гдⷭ҇не.
|
А перехожі не скажуть: «Благословення Господнє на вас; благословляємо вас іменем Господнім».
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слава…
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.