1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ п҃
|
Псалом 80
|
|
1
|
1
|
| Въ коне́цъ, ѡ҆ точи́лѣхъ, ѱало́мъ а҆са́фꙋ, п҃. | Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Асафа. |
|
2
|
2
|
| Ра́дꙋйтесѧ бг҃ꙋ помо́щникꙋ на́шемꙋ, воскли́кните бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю: | Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова. |
|
3
|
3
|
| прїими́те ѱало́мъ и҆ дади́те тѷмпа́нъ, ѱалти́рь красе́нъ съ гꙋ́сльми: | Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями. |
|
4
|
4
|
| вострꙋби́те въ новомⷭ҇чїи трꙋбо́ю, во бл҃гознамени́тый де́нь пра́здника ва́шегѡ: | Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого. |
|
5
|
5
|
| ꙗ҆́кѡ повелѣ́нїе і҆и҃леви є҆́сть, и҆ сꙋдба̀ бг҃ꙋ і҆а́ковлю. | Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого. |
|
6
|
6
|
| Свидѣ́нїе во і҆ѡ́сифѣ положѝ є҆̀, внегда̀ и҆зы́ти є҆мꙋ̀ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: ѧ҆зы́ка, є҆гѡ́же не вѣ́дѧше, оу҆слы́ша. | Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав. |
|
7
|
7
|
| Ѿѧ́тъ ѿ бре́мене хребе́тъ є҆гѡ̀: рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ въ кошѝ порабо́тастѣ. | «Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин. |
|
8
|
8
|
| Въ ско́рби призва́лъ мѧ̀ є҆сѝ, и҆ и҆зба́вихъ тѧ̀: оу҆слы́шахъ тѧ̀ въ та́йнѣ бꙋ́рнѣ: и҆скꙋси́хъ тѧ̀ на водѣ̀ прерѣка́нїѧ. | В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе. |
|
9
|
9
|
| Слы́шите, лю́дїе моѝ, и҆ засвидѣ́телствꙋю ва́мъ, і҆и҃лю, а҆́ще послꙋ́шаеши менє̀: | Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю! |
|
10
|
10
|
| не бꙋ́детъ тебѣ̀ бо́гъ но́въ, нижѐ поклони́шисѧ бо́гꙋ чꙋжде́мꙋ. | Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим. |
|
11
|
11
|
| А҆́зъ бо є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, и҆зведы́й тѧ̀ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: разширѝ оу҆ста̀ твоѧ̀, и҆ и҆спо́лню ѧ҆̀. | Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх. |
|
12
|
12
|
| И҆ не послꙋ́шаша лю́дїе моѝ гла́са моегѡ̀, и҆ і҆и҃ль не внѧ́тъ мѝ: | Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені. |
|
13
|
13
|
| и҆ ѿпꙋсти́хъ ѧ҆̀ по начина́нїємъ серде́цъ и҆́хъ, по́йдꙋтъ въ начина́нїихъ свои́хъ. | Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми. |
|
14
|
14
|
| А҆́ще бы́ша лю́дїе моѝ послꙋ́шали менє̀, і҆и҃ль а҆́ще бы въ пꙋти̑ моѧ̑ ходи́лъ: | О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми. |
|
15
|
15
|
| ни ѡ҆ чесо́мже оу҆́бѡ врагѝ є҆гѡ̀ смири́лъ бы́хъ, и҆ на ѡ҆скорблѧ́ющыѧ и҆̀хъ возложи́лъ бы́хъ рꙋ́кꙋ мою̀. | Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою. |
|
16
|
16
|
| Вразѝ гдⷭ҇ни солга́ша є҆мꙋ̀, и҆ бꙋ́детъ вре́мѧ и҆́хъ въ вѣ́къ: | Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки. |
|
17
|
17
|
| и҆ напита̀ и҆̀хъ ѿ тꙋ́ка пшени́чна, и҆ ѿ ка́мене ме́да насы́ти и҆̀хъ. | Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх». |
