1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ рм҃є
|
Псалом 145
|
|
0
|
0
|
| А҆ллилꙋ́їа, а҆гге́а и҆ заха́рїи, р҃м҃е҃. | [Алилуя. Аггея й Захарії.] |
|
1
|
1
|
| Хвалѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а: | Хвали, душе моя, Господа! Буду хвалити Господа, поки й життя мого. |
|
2
|
2
|
| восхвалю̀ гдⷭ҇а въ животѣ̀ мое́мъ, пою̀ бг҃ꙋ моемꙋ̀, до́ндеже є҆́смь. | Співатиму Богові моєму, поки й живу. |
|
3
|
3
|
| Не надѣ́йтесѧ на кнѧ̑зи, на сы́ны человѣ́чєскїѧ, въ ни́хже нѣ́сть спⷭ҇нїѧ. | Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння. |
|
4
|
4
|
| И҆зы́детъ дꙋ́хъ є҆гѡ̀, и҆ возврати́тсѧ въ зе́млю свою̀: въ то́й де́нь поги́бнꙋтъ всѧ̑ помышлє́нїѧ є҆гѡ̀. | Вийде дух його і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його. |
|
5
|
5
|
| Бл҃же́нъ, є҆мꙋ́же бг҃ъ і҆а́кѡвль помо́щникъ є҆гѡ̀, оу҆пова́нїе є҆гѡ̀ на гдⷭ҇а бг҃а своего̀, | Блажен, кому Бог Якова — помічник його; у кого надія на Господа Бога свого, |
|
6
|
6
|
| сотво́ршаго не́бо и҆ зе́млю, мо́ре, и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же въ ни́хъ: хранѧ́щаго и҆́стинꙋ въ вѣ́къ, | що створив небо і землю, море і все, що в них; Він береже істину повік, |
|
7
|
7
|
| творѧ́щаго сꙋ́дъ ѡ҆би̑димымъ, даю́щаго пи́щꙋ а҆́лчꙋщымъ. Гдⷭ҇ь рѣши́тъ ѡ҆кова̑нныѧ: | творить суд покривдженим, дає поживу голодним. |
|
8
|
8
|
| гдⷭ҇ь оу҆мꙋдрѧ́етъ слѣпцы̀: гдⷭ҇ь возво́дитъ низве́ржєнныѧ: гдⷭ҇ь лю́битъ првⷣники. | Господь визволяє закованих, Господь умудряє сліпців, Господь підносить повалених, Господь любить праведників; |
|
9
|
9
|
| Гдⷭ҇ь храни́тъ прише́лцы, си́ра и҆ вдовꙋ̀ прїи́метъ, и҆ пꙋ́ть грѣ́шныхъ погꙋби́тъ. | Господь охороняє пришельців; сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить. |
|
10
|
10
|
| Воцр҃и́тсѧ гдⷭ҇ь во вѣ́къ, бг҃ъ тво́й, сїѡ́не, въ ро́дъ и҆ ро́дъ. | Царюватиме Господь повіки, Бог твій, Сионе, з роду в рід. Алилуя. |
