1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ р҃і
|
Псалом 110
|
|
0
|
0
|
| А҆ллилꙋ́їа, р҃і҃. | Алилуя. |
|
1
|
1
|
| И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ въ совѣ́тѣ пра́выхъ и҆ со́нмѣ. | Прославляю [Тебе], Господи, всім серцем [моїм] в раді праведників і в зібранні. |
|
2
|
2
|
| Вє́лїѧ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ, и҆зы̑скана во всѣ́хъ во́лѧхъ є҆гѡ̀: | Великі діла Господні, вони жадані для всіх, що люблять їх. |
|
3
|
3
|
| и҆сповѣ́данїе и҆ великолѣ́пїе дѣ́ло є҆гѡ̀, и҆ пра́вда є҆гѡ̀ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка. | Діла Його — краса і слава; правда Його перебуває вічно. |
|
4
|
4
|
| Па́мѧть сотвори́лъ є҆́сть чꙋде́съ свои́хъ: млⷭ҇тивъ и҆ ще́дръ гдⷭ҇ь. | Незабутніми зробив Він чудеса Свої; щедрий і милостивий Господь. |
|
5
|
5
|
| Пи́щꙋ дадѐ боѧ́щымсѧ є҆гѡ̀: помѧне́тъ въ вѣ́къ завѣ́тъ сво́й. | Він дає поживу всім тим, що бояться Його. Завіт Свій пам’ятає вічно. |
|
6
|
6
|
| Крѣ́пость дѣ́лъ свои́хъ возвѣстѝ лю́демъ свои̑мъ, да́ти и҆̀мъ достоѧ́нїе ꙗ҆зы̑къ. | Могутність діянь Своїх явив Він народові Своєму, щоб дати йому насліддя народів. |
|
7
|
7
|
| Дѣла̀ рꙋ́къ є҆гѡ̀ и҆́стина и҆ сꙋ́дъ, вѣ̑рны всѧ̑ за́пѡвѣди є҆гѡ̀, | Діла рук Його — істина й правосуддя; всі заповіді Його вірні, |
|
8
|
8
|
| оу҆твержє́ны въ вѣ́къ вѣ́ка, сотворє́ны во и҆́стинѣ и҆ правотѣ̀. | тверді на віки вічні, встановлені на істині й правоті. |
|
9
|
9
|
| И҆збавле́нїе посла̀ лю́демъ свои̑мъ: заповѣ́да въ вѣ́къ завѣ́тъ сво́й: ст҃о и҆ стра́шно и҆́мѧ є҆гѡ̀. | Визволення послав Господь народові Своєму, навіки поставив завіт Свій. Святе і страшне ім’я Його. |
|
10
|
10
|
| Нача́ло премⷣрости стра́хъ гдⷭ҇ень, ра́зꙋмъ же бл҃гъ всѣ̑мъ творѧ́щымъ и҆̀: хвала̀ є҆гѡ̀ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка. | Початок премудрости — страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його. Хвала Йому на віки віків. |
