1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ р҃і
|
Псалом 110
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃і҃.
|
Алилуя.
|
|
1
|
1
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ въ совѣ́тѣ пра́выхъ и҆ со́нмѣ.
|
Прославляю [Тебе], Господи, всім серцем [моїм] в раді праведників і в зібранні.
|
|
2
|
2
|
|
Вє́лїѧ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ, и҆зы̑скана во всѣ́хъ во́лѧхъ є҆гѡ̀:
|
Великі діла Господні, вони жадані для всіх, що люблять їх.
|
|
3
|
3
|
|
и҆сповѣ́данїе и҆ великолѣ́пїе дѣ́ло є҆гѡ̀, и҆ пра́вда є҆гѡ̀ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
Діла Його — краса і слава; правда Його перебуває вічно.
|
|
4
|
4
|
|
Па́мѧть сотвори́лъ є҆́сть чꙋде́съ свои́хъ: млⷭ҇тивъ и҆ ще́дръ гдⷭ҇ь.
|
Незабутніми зробив Він чудеса Свої; щедрий і милостивий Господь.
|
|
5
|
5
|
|
Пи́щꙋ дадѐ боѧ́щымсѧ є҆гѡ̀: помѧне́тъ въ вѣ́къ завѣ́тъ сво́й.
|
Він дає поживу всім тим, що бояться Його. Завіт Свій пам’ятає вічно.
|
|
6
|
6
|
|
Крѣ́пость дѣ́лъ свои́хъ возвѣстѝ лю́демъ свои̑мъ, да́ти и҆̀мъ достоѧ́нїе ꙗ҆зы̑къ.
|
Могутність діянь Своїх явив Він народові Своєму, щоб дати йому насліддя народів.
|
|
7
|
7
|
|
Дѣла̀ рꙋ́къ є҆гѡ̀ и҆́стина и҆ сꙋ́дъ, вѣ̑рны всѧ̑ за́пѡвѣди є҆гѡ̀,
|
Діла рук Його — істина й правосуддя; всі заповіді Його вірні,
|
|
8
|
8
|
|
оу҆твержє́ны въ вѣ́къ вѣ́ка, сотворє́ны во и҆́стинѣ и҆ правотѣ̀.
|
тверді на віки вічні, встановлені на істині й правоті.
|
|
9
|
9
|
|
И҆збавле́нїе посла̀ лю́демъ свои̑мъ: заповѣ́да въ вѣ́къ завѣ́тъ сво́й: ст҃о и҆ стра́шно и҆́мѧ є҆гѡ̀.
|
Визволення послав Господь народові Своєму, навіки поставив завіт Свій. Святе і страшне ім’я Його.
|
|
10
|
10
|
|
Нача́ло премⷣрости стра́хъ гдⷭ҇ень, ра́зꙋмъ же бл҃гъ всѣ̑мъ творѧ́щымъ и҆̀: хвала̀ є҆гѡ̀ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
Початок премудрости — страх Господній, і розум добрий мають ті, що додержуються заповідей Його. Хвала Йому на віки віків.
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
