1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ р҃є
|
Псалом 105
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃е҃.
|
Алилуя.
|
|
1
|
1
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
|
|
2
|
2
|
|
Кто̀ возглаго́летъ си̑лы гдⷭ҇ни, слы̑шаны сотвори́тъ всѧ̑ хвалы̑ є҆гѡ̀;
|
Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?
|
|
3
|
3
|
|
Бл҃же́ни хранѧ́щїи сꙋ́дъ и҆ творѧ́щїи пра́вдꙋ во всѧ́кое вре́мѧ.
|
Блаженні ті, хто чинить правосуддя і дотримується справедливости.
|
|
4
|
4
|
|
Помѧнѝ на́съ, гдⷭ҇и, во бл҃говоле́нїи люді́й твои́хъ, посѣтѝ на́съ спⷭ҇нїемъ твои́мъ,
|
Пом’яни нас, Господи, в любові до людей Твоїх, завітай до нас спасінням Твоїм,
|
|
5
|
5
|
|
ви́дѣти во бла́гости и҆збра̑нныѧ твоѧ̑, возвесели́тисѧ въ весе́лїи ꙗ҆зы́ка твоегѡ̀, хвали́тисѧ съ достоѧ́нїемъ твои́мъ.
|
щоб мені бачити блаженне життя обраних Твоїх, радіти радощами народу Твого, хвалитися з насліддям Твоїм.
|
|
6
|
6
|
|
Согрѣши́хомъ со ѻ҆тцы̑ на́шими, беззако́нновахомъ, непра́вдовахомъ:
|
Нагрішили ми, як і батьки наші, жили не за правдою, творили беззаконня.
|
|
7
|
7
|
|
ѻ҆тцы̀ на́ши во є҆гѵ́птѣ не разꙋмѣ́ша чꙋде́съ твои́хъ, ни помѧнꙋ́ша мно́жества млⷭ҇ти твоеѧ̀: и҆ преѡгорчи́ша восходѧ́ще въ чермно́е мо́ре.
|
Батьки наші у Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали про багатство милосердя Твого та прогнівили Тебе біля моря, Червоного моря.
|
|
8
|
8
|
|
И҆ сп҃сѐ и҆̀хъ и҆́мене своегѡ̀ ра́ди, сказа́ти си́лꙋ свою̀:
|
Але Ти, Господи, спас їх ради імені Твого, щоб показати могутність Твою.
|
|
9
|
9
|
|
и҆ запретѝ чермно́мꙋ мо́рю, и҆ и҆зсѧ́че: и҆ наста́ви [преведѐ] ѧ҆̀ въ бе́зднѣ ꙗ҆́кѡ въ пꙋсты́ни.
|
І наказав Господь Червоному морю, і розступилося воно, і перевів їх через безодню, наче через пустелю.
|
|
10
|
10
|
|
И҆ сп҃сѐ ѧ҆̀ и҆з̾ рꙋкѝ ненави́дѧщихъ и҆ и҆зба́ви ѧ҆̀ и҆з̾ рꙋкѝ врагѡ́въ.
|
І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.
|
|
11
|
11
|
|
Покры̀ вода̀ стꙋжа́ющыѧ и҆̀мъ: ни є҆ди́нъ ѿ ни́хъ и҆збы́сть.
|
Покрила вода гнобителів їх, жоден з них не залишився.
|
|
12
|
12
|
|
И҆ вѣ́роваша словесѝ є҆гѡ̀ и҆ воспѣ́ша хвалꙋ̀ є҆гѡ̀.
|
І повірили вони словам Його [і] заспівали хвалу Йому.
|
|
13
|
13
|
|
Оу҆скори́ша, забы́ша дѣла̀ є҆гѡ̀, не стерпѣ́ша совѣ́та є҆гѡ̀:
|
Та скоро забули діла Його, не покладали надії на волю Його.
|
|
14
|
14
|
|
и҆ похотѣ́ша жела́нїю въ пꙋсты́ни и҆ и҆скꙋси́ша бг҃а въ безво́днѣй.
|
Забажали м’яса в пустелі і випробовували силу Бога в країні безлюдній.
|
|
15
|
15
|
|
И҆ дадѐ и҆̀мъ проше́нїе и҆́хъ, посла̀ сы́тость въ дꙋ́шы и҆́хъ.
|
Він виконав бажання їх, але послав рану на душі їхні.
|
|
16
|
16
|
|
И҆ прогнѣ́ваша мѡѷсе́а въ станꙋ̀, а҆арѡ́на ст҃а́го гдⷭ҇нѧ.
|
І заздрили у стані Мойсеєві та Ааронові, святому Господа.
|
|
17
|
17
|
|
Ѿве́рзесѧ землѧ̀ и҆ пожрѐ даѳа́на и҆ покры̀ на со́нмищи а҆вїрѡ́на:
|
Тоді розступилася земля і поглинула Дафана, покрила зборище Авирона.
|
|
18
|
18
|
|
и҆ разжже́сѧ ѻ҆́гнь въ со́нмѣ и҆́хъ, пла́мень попалѝ грѣ́шники.
|
Упав вогонь на них, і полум’я попалило богопротивних.
|
|
19
|
19
|
|
И҆ сотвори́ша телца̀ въ хѡри́вѣ и҆ поклони́шасѧ и҆стꙋка́нномꙋ:
|
Зробили вони тельця біля Хорива і поклонилися ідолові.
|
|
20
|
20
|
|
и҆ и҆змѣни́ша сла́вꙋ є҆гѡ̀ въ подо́бїе телца̀ ꙗ҆дꙋ́щагѡ травꙋ̀.
|
Проміняли славу Бога на образ тельця, що їсть траву.
|
|
21
|
21
|
|
И҆ забы́ша бг҃а сп҃са́ющаго и҆̀хъ, сотво́ршаго вє́лїѧ во є҆гѵ́птѣ,
|
Забули Бога, Спасителя свого, що звершив величне у Єгипті,
|
|
22
|
22
|
|
чꙋдеса̀ въ землѝ ха́мовѣ, стра̑шнаѧ въ мо́ри чермнѣ́мъ.
|
дивне — в землі Хамовій, страшне — на Червоному морі.
|
|
23
|
23
|
|
И҆ речѐ потреби́ти и҆̀хъ, а҆́ще не бы̀ мѡѷсе́й и҆збра́нный є҆гѡ̀ ста́лъ въ сокрꙋше́нїи пред̾ ни́мъ, возврати́ти ꙗ҆́рость є҆гѡ̀, да не погꙋби́тъ и҆̀хъ.
|
І хотів Він винищити їх, коли б Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у благанні, щоб відвернути гнів Його; щоб не погубив [їх].
|
|
24
|
24
|
|
И҆ оу҆ничижи́ша зе́млю жела́ннꙋю, не ꙗ҆́ша вѣ́ры словесѝ є҆гѡ̀:
|
І зневажили вони землю жадану, не стали вірити словам Його;
|
|
25
|
25
|
|
и҆ поропта́ша въ селе́нїихъ свои́хъ, не оу҆слы́шаша гла́са гдⷭ҇нѧ.
|
Нарікали в наметах своїх і не слухали голосу Господнього.
|
|
26
|
26
|
|
И҆ воздви́же рꙋ́кꙋ свою̀ на нѧ̀, низложи́ти ѧ҆̀ въ пꙋсты́ни,
|
І підняв Він руку Свою на них, щоб знищити їх у пустелі,
|
|
27
|
27
|
|
и҆ низложи́ти сѣ́мѧ и҆́хъ во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆ расточи́ти ѧ҆̀ въ страны̑.
|
розвіяти нащадків їх між народами, розсіяти їх по землі.
|
|
28
|
28
|
|
И҆ причасти́шасѧ веельфегѡ́рꙋ и҆ снѣдо́ша жє́ртвы ме́ртвыхъ:
|
Вони пристали до Ваалфегора і їли жертви мертвих,
|
|
29
|
29
|
|
и҆ раздражи́ша є҆го̀ въ начина́нїихъ свои́хъ, и҆ оу҆мно́жисѧ въ ни́хъ паде́нїе.
|
і прогнівляли Бога ділами своїми. За це хвороба стала нищити їх.
|
|
30
|
30
|
|
И҆ ста̀ фїнее́съ и҆ оу҆ми́лостиви, и҆ преста̀ сѣ́чь:
|
Тоді встав Финеєс і вчинив суд над винними, і пошесть припинилася.
|
|
31
|
31
|
|
и҆ вмѣни́сѧ є҆мꙋ̀ въ пра́вдꙋ, въ ро́дъ и҆ ро́дъ до вѣ́ка.
|
І це зараховано йому в праведність з роду й до роду повіки.
|
|
32
|
32
|
|
И҆ прогнѣ́ваша є҆го̀ на водѣ̀ прерѣка́нїѧ, и҆ ѡ҆ѕло́бленъ бы́сть мѡѷсе́й и҆́хъ ра́ди:
|
І прогнівили вони Бога біля вод Меріви, і Мойсей потерпів за них,
|
|
33
|
33
|
|
ꙗ҆́кѡ преѡгорчи́ша дꙋ́хъ є҆гѡ̀ и҆ ра́знствова оу҆стна́ма свои́ма.
|
бо так вони засмутили дух його, що він згрішив устами своїми.
|
|
34
|
34
|
|
Не потреби́ша ꙗ҆зы́ки, ꙗ҆̀же речѐ гдⷭ҇ь и҆̀мъ.
|
Не знищили народів, про яких говорив їм Господь,
|
|
35
|
35
|
|
И҆ смѣси́шасѧ во ꙗ҆зы́цѣхъ и҆ навыко́ша дѣлѡ́мъ и҆́хъ:
|
але змішалися з язичниками і навчилися звичаїв їх,
|
|
36
|
36
|
|
и҆ порабо́таша и҆стꙋка̑ннымъ и҆́хъ, и҆ бы́сть и҆̀мъ въ собла́знъ.
|
стали служити ідолам їх, які стали для них спокусою,
|
|
37
|
37
|
|
И҆ пожро́ша сы́ны своѧ̑ и҆ дщє́ри своѧ̑ бѣсовѡ́мъ,
|
приносили в жертву бісам синів своїх і дочок своїх;
|
|
38
|
38
|
|
и҆ пролїѧ́ша кро́вь непови́ннꙋю, кро́вь сынѡ́въ свои́хъ и҆ дще́рей, ꙗ҆̀же пожро́ша и҆стꙋка̑ннымъ ханаа̑нскимъ: и҆ оу҆бїе́на бы́сть землѧ̀ и҆́хъ кровьмѝ
|
проливали кров безвинну, кров синів своїх та дочок своїх, приносячи їх в жертву ідолам ханаанським, — і осквернилася земля кров’ю;
|
|
39
|
39
|
|
и҆ ѡ҆скверни́сѧ въ дѣ́лѣхъ и҆́хъ: и҆ соблꙋди́ша въ начина́нїихъ свои́хъ.
|
осквернили себе ділами своїми, блуд творили в ділах своїх.
|
|
40
|
40
|
|
И҆ разгнѣ́васѧ ꙗ҆́ростїю гдⷭ҇ь на лю́ди своѧ̑ и҆ ѡ҆мерзѝ достоѧ́нїе своѐ:
|
Тоді запалав гнів Господа на народ Його, і противним стало Йому насліддя Його.
|
|
41
|
41
|
|
и҆ предадѐ ѧ҆̀ въ рꙋ́ки врагѡ́въ, и҆ ѡ҆блада́ша и҆́ми ненави́дѧщїи и҆̀хъ.
|
і віддав їх у руки язичницьких народів, і вороги їх стали володіти ними.
|
|
42
|
42
|
|
И҆ стꙋжи́ша и҆̀мъ вразѝ и҆́хъ: и҆ смири́шасѧ под̾ рꙋка́ми и҆́хъ.
|
Вороги гнобили їх, і вони корилися під рукою їхньою.
|
|
43
|
43
|
|
Мно́жицею и҆зба́ви ѧ҆̀: ті́и же преѡгорчи́ша є҆го̀ совѣ́томъ свои́мъ, и҆ смири́шасѧ въ беззако́нїихъ свои́хъ.
|
Багато разів Він визволяв їх, вони ж гнівили [Його] впертістю своєю, тому були принижені за беззаконня своє.
|
|
44
|
44
|
|
И҆ ви́дѣ гдⷭ҇ь, внегда̀ скорбѣ́ти и҆̀мъ, внегда̀ оу҆слы́шаше моле́нїе и҆́хъ:
|
Але Він зглянувся на скорботу їх, коли почув стогін їх.
|
|
45
|
45
|
|
и҆ помѧнꙋ̀ завѣ́тъ сво́й, и҆ раска́ѧсѧ по мно́жествꙋ млⷭ҇ти своеѧ̀:
|
Згадав завіт Свій з ними і жаль огорнув Його з великого милосердя Його.
|
|
46
|
46
|
|
и҆ дадѐ ѧ҆̀ въ щедрѡ́ты пред̾ всѣ́ми плѣни́вшими ѧ҆̀.
|
І збуджував милосердя до них у всіх тих, що поневолили їх.
|
|
47
|
47
|
|
Сп҃си́ ны, гдⷭ҇и, бж҃е на́шъ, и҆ собери́ ны ѿ ꙗ҆зы̑къ, и҆сповѣ́датисѧ и҆́мени твоемꙋ̀ ст҃о́мꙋ, хвали́тисѧ во хвалѣ̀ твое́й.
|
Спаси нас, Господи, Боже наш! Збери нас з-поміж народів, щоб славити святе ім’я Твоє та хвалитися славою Твоєю.
|
|
48
|
48
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ ѿ вѣ́ка и҆ до вѣ́ка. И҆ рекꙋ́тъ всѝ лю́дїе: бꙋ́ди, бꙋ́ди.
|
Благословен Господь, Бог Ізраїля, од віку до віку. І нехай скаже увесь народ: амінь! Алилуя!
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слава…
|
