1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ л҃є
|
Псалом 35
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѻ҆́трокꙋ гдⷭ҇ню дв҃дꙋ, л҃е҃.
|
Начальнику хору. Раба Господнього Давида.
|
|
2
|
2
|
|
Глаго́летъ пребеззако́нный согрѣша́ти въ себѣ̀: нѣ́сть стра́ха бж҃їѧ пред̾ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀:
|
Навчився беззаконник грішити в серці своїм; нема страху Божого перед очима його.
|
|
3
|
3
|
|
ꙗ҆́кѡ оу҆льстѝ пред̾ ни́мъ ѡ҆брѣстѝ беззако́нїе своѐ, и҆ возненави́дѣти.
|
Сам себе він обманює в очах своїх, ніби шукає гріхів своїх, щоб зненавидіти їх.
|
|
4
|
4
|
|
Глаго́лы оу҆́стъ є҆гѡ̀ беззако́нїе и҆ ле́сть: не восхотѣ̀ разꙋмѣ́ти є҆́же оу҆блажи́ти.
|
Але слова уст його — неправда і лукавство, він не хоче навчитися чинити добро.
|
|
5
|
5
|
|
Беззако́нїе помы́сли на ло́жи свое́мъ: предста̀ всѧ́комꙋ пꙋтѝ небла́гꙋ, ѡ҆ ѕло́бѣ же не негодова̀.
|
На ліжку своєму він замишляє беззаконня, стає на недобру дорогу, не соромиться зла.
|
|
6
|
6
|
|
Гдⷭ҇и, на нб҃сѝ млⷭ҇ть твоѧ̀, и҆ и҆́стина твоѧ̀ до ѡ҆́блакъ:
|
Господи, милість Твоя до небес, істина Твоя понад хмарами.
|
|
7
|
7
|
|
пра́вда твоѧ̀ ꙗ҆́кѡ го́ры бж҃їѧ, сꙋдбы̑ твоѧ̑ бе́здна мно́га: человѣ́ки и҆ скоты̀ сп҃се́ши, гдⷭ҇и.
|
Правда Твоя, — як гори Божі, а присуди Твої, — як безодня велика, про людей і про тварин піклуєшся Ти, Господи.
|
|
8
|
8
|
|
Ꙗ҆́кѡ оу҆мно́жилъ є҆сѝ млⷭ҇ть твою̀, бж҃е: сы́нове же человѣ́честїи въ кро́вѣ крилꙋ̑ твоє́ю надѣ́ѧтисѧ и҆́мꙋтъ.
|
Яка велика милість Твоя, Боже! Сини людські під захистом крил Твоїх спокійні.
|
|
9
|
9
|
|
Оу҆пїю́тсѧ ѿ тꙋ́ка до́мꙋ твоегѡ̀, и҆ пото́комъ сла́дости твоеѧ̀ напои́ши ѧ҆̀.
|
Вони живляться від достатків дому Твого, і з джерела солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ оу҆ тебє̀ и҆сто́чникъ живота̀, во свѣ́тѣ твое́мъ оу҆́зримъ свѣ́тъ.
|
Бо в Тобі джерело життя: в сяйві Твоїм ми бачимо світло.
|
|
11
|
11
|
|
Проба́ви млⷭ҇ть твою̀ вѣ́дꙋщымъ тѧ̀ и҆ пра́вдꙋ твою̀ пра̑вымъ се́рдцемъ.
|
Нехай буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе, і правда Твоя на добрих серцем.
|
|
12
|
12
|
|
Да не прїи́детъ мнѣ̀ нога̀ горды́ни, и҆ рꙋка̀ грѣ́шнича да не подви́житъ менѐ.
|
Нехай не наступить на мене нога гордині, і рука грішника нехай не досягне мене.
|
|
13
|
13
|
|
Та́мѡ падо́ша всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе: и҆зринове́ни бы́ша, и҆ не возмо́гꙋтъ ста́ти.
|
Бо впали ті, що чинили беззаконня, впали і не можуть встати.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слава…
|
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
