1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ н҃з
|
Псалом 57
|
|
1
|
1
|
| Въ коне́цъ, да не растли́ши, дв҃дꙋ въ столпописа́нїе, н҃з҃. | Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида. |
|
2
|
2
|
| А҆́ще вои́стиннꙋ оу҆́бѡ пра́вдꙋ глаго́лете, пра̑ваѧ сꙋди́те, сы́нове человѣ́честїи. | Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські? |
|
3
|
3
|
| И҆́бо въ се́рдцы беззако́нїе дѣ́лаете на землѝ, непра́вдꙋ рꙋ́ки ва́шѧ сплета́ютъ. | Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі. |
|
4
|
4
|
| Ѡ҆чꙋжди́шасѧ грѣ̑шницы ѿ ложе́снъ, заблꙋди́ша ѿ чре́ва, глаго́лаша лжꙋ̀. | Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду. |
|
5
|
5
|
| Ꙗ҆́рость и҆́хъ по подо́бїю ѕмїинꙋ̀, ꙗ҆́кѡ а҆́спїда глꙋ́ха и҆ затыка́ющагѡ оу҆́ши своѝ, | Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої, |
|
6
|
6
|
| и҆́же не оу҆слы́шитъ гла́са ѡ҆бава́ющихъ, ѡ҆бава́емь ѡ҆бава́етсѧ ѿ премꙋ́дра. | щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати. |
|
7
|
7
|
| Бг҃ъ сокрꙋши́тъ зꙋ́бы и҆́хъ во оу҆стѣ́хъ и҆́хъ: членѡ́вныѧ львѡ́въ сокрꙋши́лъ є҆́сть гдⷭ҇ь. | Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів. |
|
8
|
8
|
| Оу҆ничижа́тсѧ ꙗ҆́кѡ вода̀ мимотекꙋ́щаѧ: напрѧже́тъ лꙋ́къ сво́й, до́ндеже и҆знемо́гꙋтъ. | Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили. |
|
9
|
9
|
| Ꙗ҆́кѡ во́скъ раста́ѧвъ ѿи́мꙋтсѧ: падѐ ѻ҆́гнь на ни́хъ, и҆ не ви́дѣша со́лнца. | Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця. |
|
10
|
10
|
| Пре́жде є҆́же разꙋмѣ́ти тє́рнїѧ ва́шегѡ ра́мна, ꙗ҆́кѡ жи̑вы, ꙗ҆́кѡ во гнѣ́вѣ пожре́тъ ѧ҆̀. | Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній. |
|
11
|
11
|
| Возвесели́тсѧ првⷣникъ, є҆гда̀ оу҆ви́дитъ ѿмще́нїе: рꙋ́цѣ своѝ оу҆мы́етъ въ кро́ви грѣ́шника. | А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців. |
|
12
|
12
|
| И҆ рече́тъ человѣ́къ: а҆́ще оу҆́бѡ є҆́сть пло́дъ првⷣникꙋ, оу҆̀бо є҆́сть бг҃ъ сꙋдѧ̀ и҆̀мъ на землѝ. | І скажуть люди: «Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!» |
|
1001
|
1001
|
| Сла́ва: | Слава… |
