1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ н҃з
|
Псалом 57
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, да не растли́ши, дв҃дꙋ въ столпописа́нїе, н҃з҃.
|
Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида.
|
|
2
|
2
|
|
А҆́ще вои́стиннꙋ оу҆́бѡ пра́вдꙋ глаго́лете, пра̑ваѧ сꙋди́те, сы́нове человѣ́честїи.
|
Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські?
|
|
3
|
3
|
|
И҆́бо въ се́рдцы беззако́нїе дѣ́лаете на землѝ, непра́вдꙋ рꙋ́ки ва́шѧ сплета́ютъ.
|
Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі.
|
|
4
|
4
|
|
Ѡ҆чꙋжди́шасѧ грѣ̑шницы ѿ ложе́снъ, заблꙋди́ша ѿ чре́ва, глаго́лаша лжꙋ̀.
|
Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́рость и҆́хъ по подо́бїю ѕмїинꙋ̀, ꙗ҆́кѡ а҆́спїда глꙋ́ха и҆ затыка́ющагѡ оу҆́ши своѝ,
|
Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої,
|
|
6
|
6
|
|
и҆́же не оу҆слы́шитъ гла́са ѡ҆бава́ющихъ, ѡ҆бава́емь ѡ҆бава́етсѧ ѿ премꙋ́дра.
|
щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати.
|
|
7
|
7
|
|
Бг҃ъ сокрꙋши́тъ зꙋ́бы и҆́хъ во оу҆стѣ́хъ и҆́хъ: членѡ́вныѧ львѡ́въ сокрꙋши́лъ є҆́сть гдⷭ҇ь.
|
Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів.
|
|
8
|
8
|
|
Оу҆ничижа́тсѧ ꙗ҆́кѡ вода̀ мимотекꙋ́щаѧ: напрѧже́тъ лꙋ́къ сво́й, до́ндеже и҆знемо́гꙋтъ.
|
Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили.
|
|
9
|
9
|
|
Ꙗ҆́кѡ во́скъ раста́ѧвъ ѿи́мꙋтсѧ: падѐ ѻ҆́гнь на ни́хъ, и҆ не ви́дѣша со́лнца.
|
Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця.
|
|
10
|
10
|
|
Пре́жде є҆́же разꙋмѣ́ти тє́рнїѧ ва́шегѡ ра́мна, ꙗ҆́кѡ жи̑вы, ꙗ҆́кѡ во гнѣ́вѣ пожре́тъ ѧ҆̀.
|
Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній.
|
|
11
|
11
|
|
Возвесели́тсѧ првⷣникъ, є҆гда̀ оу҆ви́дитъ ѿмще́нїе: рꙋ́цѣ своѝ оу҆мы́етъ въ кро́ви грѣ́шника.
|
А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців.
|
|
12
|
12
|
|
И҆ рече́тъ человѣ́къ: а҆́ще оу҆́бѡ є҆́сть пло́дъ првⷣникꙋ, оу҆̀бо є҆́сть бг҃ъ сꙋдѧ̀ и҆̀мъ на землѝ.
|
І скажуть люди: «Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!»
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Слава…
|
