1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ м҃
|
Псалом 40
|
|
1
|
1
|
| Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, м҃. | Начальнику хору. Псалом Давида. (Пророчий). |
|
2
|
2
|
| Бл҃же́нъ разꙋмѣва́ѧй на ни́ща и҆ оу҆бо́га, въ де́нь лю́тъ и҆зба́витъ є҆го̀ гдⷭ҇ь. | Блаженний, хто дбає про [вбогих і] бідних, в день скорботи спасає його Господь. |
|
3
|
3
|
| Гдⷭ҇ь да сохрани́тъ є҆го̀ и҆ живи́тъ є҆го̀, и҆ да оу҆бл҃жи́тъ є҆го̀ на землѝ и҆ да не преда́стъ є҆гѡ̀ въ рꙋ́ки врагѡ́въ є҆гѡ̀. | Господь збереже його й охоронить життя його. Блаженним він буде на землі, і Ти, Господи, не віддаси його в руки ворогів його. |
|
4
|
4
|
| Гдⷭ҇ь да помо́жетъ є҆мꙋ̀ на ѻ҆дрѣ̀ болѣ́зни є҆гѡ̀: всѐ ло́же є҆гѡ̀ ѡ҆брати́лъ є҆сѝ въ болѣ̑зни є҆гѡ̀. | Господь допоможе йому в час хвороби його, все ложе його Ти оздоровиш у болісті його. |
|
5
|
5
|
| А҆́зъ рѣ́хъ: гдⷭ҇и, поми́лꙋй мѧ̀, и҆зцѣлѝ дꙋ́шꙋ мою̀, ꙗ҆́кѡ согрѣши́хъ тѝ. | Я сказав: «Господи, помилуй мене і зціли душу мою, бо згрішив я перед Тобою». |
|
6
|
6
|
| Вразѝ моѝ рѣ́ша мнѣ̀ ѕла̑ѧ: когда̀ оу҆́мретъ, и҆ поги́бнетъ и҆́мѧ є҆гѡ̀; | Вороги мої в злобі кажуть про мене: «Коли він помре та згине ім’я його?» |
|
7
|
7
|
| И҆ вхожда́ше ви́дѣти, всꙋ́е глаго́лаше се́рдце є҆гѡ̀: собра̀ беззако́нїе себѣ̀, и҆схожда́ше во́нъ и҆ глаго́лаше вкꙋ́пѣ. | А коли приходять провідати мене, говорять облесливо, ховають злобу в серці, а вийшовши, змовляються. |
|
8
|
8
|
| На мѧ̀ шепта́хꙋ всѝ вразѝ моѝ, на мѧ̀ помышлѧ́хꙋ ѕла̑ѧ мнѣ̀. | Ненависники шепочуть між собою, замишляють зло проти мене. |
|
9
|
9
|
| Сло́во законопрестꙋ́пное возложи́ша на мѧ̀: є҆да̀ спѧ́й не приложи́тъ воскреснꙋ́ти; | Словом лихим ображають мене, говорячи: «Він ліг і вже не встане». |
|
10
|
10
|
| И҆́бо человѣ́къ ми́ра моегѡ̀, на него́же оу҆пова́хъ, ꙗ҆ды́й хлѣ́бы моѧ̑, возвели́чи на мѧ̀ запина́нїе. | Навіть чоловік, що жив у згоді зі мною, що їв хліб мій і на якого я надіявся, — підняв проти мене п’яту свою. |
|
11
|
11
|
| Ты́ же, гдⷭ҇и, поми́лꙋй мѧ̀ и҆ возста́ви мѧ̀, и҆ возда́мъ и҆̀мъ. | Ти ж, Господи, помилуй мене, підійми мене, щоб я віддав їм. |
|
12
|
12
|
| Въ се́мъ позна́хъ, ꙗ҆́кѡ восхотѣ́лъ мѧ̀ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ не возра́дꙋетсѧ вра́гъ мо́й ѡ҆ мнѣ̀. | З того дізнаюсь я, що Ти любиш мене, коли ворог мій не потішиться наді мною. |
|
13
|
13
|
| Мене́ же за неѕло́бїе прїѧ́лъ, и҆ оу҆тверди́лъ мѧ̀ є҆сѝ пред̾ тобо́ю въ вѣ́къ. | А мене Ти охорониш заради лагідности моєї, і поставиш перед лицем Твоїм навіки. |
|
14
|
14
|
| Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ ѿ вѣ́ка и҆ до вѣ́ка: бꙋ́ди, бꙋ́ди. | Благословенний Господь, Бог Ізраїля од віку й до віку! Амінь, амінь! |
