1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ п҃в
|
Псалом 82
|
|
1
|
1
|
| Пѣ́снь ѱалма̀ а҆са́фꙋ, п҃в҃. | Пісня. Псалом Асафа. |
|
2
|
2
|
| Бж҃е, кто̀ оу҆подо́битсѧ тебѣ̀; не премолчѝ, нижѐ оу҆кротѝ [нижѐ оу҆кроти́сѧ], бж҃е: | Боже, хто подібний до Тебе? Не мовчи і не будь спокійним, Боже. |
|
3
|
3
|
| ꙗ҆́кѡ сѐ, вразѝ твоѝ возшꙋмѣ́ша, и҆ ненави́дѧщїи тѧ̀ воздвиго́ша главꙋ̀. | Бо ось вороги Твої зашуміли і ті, що ненавидять Тебе, підняли голови. |
|
4
|
4
|
| На лю́ди твоѧ̑ лꙋка́вноваша во́лею, и҆ совѣща́ша на ст҃ы̑ѧ твоѧ̑. | Вони підступно змовляються проти народу Твого і радяться проти святих Твоїх. |
|
5
|
5
|
| Рѣ́ша: прїиди́те и҆ потреби́мъ ѧ҆̀ ѿ ꙗ҆зы̑къ, и҆ не помѧне́тсѧ и҆́мѧ і҆и҃лево ктомꙋ̀. | Сказали: «Підемо й винищимо їх з-поміж народів, щоб ніхто не згадував більше імені Ізраїля». |
|
6
|
6
|
| Ꙗ҆́кѡ совѣща́ша є҆диномышле́нїемъ вкꙋ́пѣ, на тѧ̀ завѣ́тъ завѣща́ша: | Змовилися і однодушно уклали союз проти Тебе. |
|
7
|
7
|
| селє́нїѧ і҆дꙋмє́йска и҆ і҆сма́илїте, мѡа́въ и҆ а҆га́рѧне, | Сини Едома, ізмаїліти, Моав і агаряни, |
|
8
|
8
|
| гева́лъ и҆ а҆ммѡ́нъ и҆ а҆мали́къ, и҆ноплемє́нницы съ живꙋ́щими въ тѵ́рѣ: | Гевал і Аммон, Амалик і филистимляни з людьми тирськими. |
|
9
|
9
|
| и҆́бо и҆ а҆ссꙋ́ръ прїи́де съ ни́ми, бы́ша въ застꙋпле́нїе сыновѡ́мъ лѡ́тѡвымъ: | І Ассур пішов з ними; вони стали на поміч синам Лотовим. |
|
10
|
10
|
| сотворѝ и҆̀мъ ꙗ҆́кѡ мадїа́мꙋ и҆ сїса́рѣ, ꙗ҆́кѡ і҆аві́мꙋ въ пото́цѣ кі́ссовѣ: | Зроби з ними так, як з Мадіамом, Сисарою та Іавимом біля потоку Кисана, |
|
11
|
11
|
| потреби́шасѧ во а҆ендѡ́рѣ, бы́ша ꙗ҆́кѡ гно́й земны́й. | які були знищені в Аендорі і стали гноєм для землі. |
|
12
|
12
|
| Положѝ кнѧ́зи и҆́хъ ꙗ҆́кѡ ѡ҆ри́ва и҆ зи́ва, и҆ зеве́а и҆ салма́на, всѧ̑ кнѧ̑зи и҆́хъ, | Зроби з ними та князями їхніми, як з Оривом, Зивом, Зевеєм і Салманом — вельможами їхніми, |
|
13
|
13
|
| и҆́же рѣ́ша: да наслѣ́димъ себѣ̀ ст҃и́лище бж҃їе. | які говорили: «Візьмемо собі у володіння святиню Божу». |
|
14
|
14
|
| Бж҃е мо́й, положѝ ѧ҆̀ ꙗ҆́кѡ ко́ло, ꙗ҆́кѡ тро́сть пред̾ лице́мъ вѣ́тра. | Боже мій! Нехай стануть вони як порох у вихорі, як солома перед вітром, |
|
15
|
15
|
| Ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь попалѧ́ѧй дꙋбра̑вы, ꙗ҆́кѡ пла́мень пожига́ѧй го́ры: | як вогонь спалює ліси, як полум’я, що обпалює гори, |
|
16
|
16
|
| та́кѡ пожене́ши ѧ҆̀ бꙋ́рею твое́ю, и҆ гнѣ́вомъ твои́мъ смѧте́ши ѧ҆̀. | так пожени їх бурею Твоєю і гнівом Твоїм приведи їх у замішання. |
|
17
|
17
|
| И҆спо́лни ли́ца и҆́хъ безче́стїѧ, и҆ взы́щꙋтъ и҆́мене твоегѡ̀, гдⷭ҇и. | Покрий їх безчестям, щоб вони шукали імені Твого, Господи. |
|
18
|
18
|
| Да постыдѧ́тсѧ и҆ смѧтꙋ́тсѧ въ вѣ́къ вѣ́ка, и҆ посра́мѧтсѧ и҆ поги́бнꙋтъ. | Нехай будуть осоромлені й застрашені навіки, і з соромом своїм загинуть. |
|
19
|
19
|
| И҆ да позна́ютъ, ꙗ҆́кѡ и҆́мѧ тебѣ̀ гдⷭ҇ь, ты̀ є҆ди́нъ вы́шнїй по все́й землѝ. | І нехай узнають, що ім’я Тобі — Господь і що Ти єдиний Всевишній на всій землі. |
