1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Ѱало́мъ а҃і
|
Псалом 11
|
|
1
|
1
|
| Въ коне́цъ, ѡ҆ ѻ҆смѣ́й, ѱало́мъ дв҃дꙋ, а҃і. | Начальнику хору. На восьмиструнному інструменті. Псалом Давида. |
|
2
|
2
|
| Сп҃си́ мѧ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ ѡ҆скꙋдѣ̀ прпⷣбный: ꙗ҆́кѡ оу҆ма́лишасѧ и҆́стины ѿ сынѡ́въ человѣ́ческихъ. | Спаси [мене], Господи, бо не стало праведного, бо нема вірних між синами людськими. |
|
3
|
3
|
| Сꙋ́єтнаѧ глаго́ла кі́йждо ко и҆́скреннемꙋ своемꙋ̀: оу҆стнѣ̀ льсти̑выѧ въ се́рдцы, и҆ въ се́рдцы глаго́лаша ѕла̑ѧ. | Неправду говорить кожен ближньому своєму; уста улесливі говорять від серця лукавого. |
|
4
|
4
|
| Потреби́тъ гдⷭ҇ь всѧ̑ оу҆стны̀ льсти̑выѧ, ѧ҆зы́къ велерѣ́чивый, | Погубить Господь уста облесливі та язик гордовитий, |
|
5
|
5
|
| ре́кшыѧ: ѧ҆зы́къ на́шъ возвели́чимъ, оу҆стны̀ на̑ша при на́съ сꙋ́ть: кто̀ на́мъ гдⷭ҇ь є҆́сть; | тих, що говорять: «Язиком нашим переможемо, уста наші з нами, хто нам є Господь?» |
|
6
|
6
|
| Стра́сти ра́ди ни́щихъ и҆ воздыха́нїѧ оу҆бо́гихъ нн҃ѣ воскрⷭ҇нꙋ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь: положꙋ́сѧ во спⷭ҇нїе, не ѡ҆биню́сѧ ѡ҆ не́мъ. | «Ради страждання вбогих і зітхання бідних нині воскресну, — говорить Господь, — стану спасінням людей і відкриюся в ньому.» |
|
7
|
7
|
| Словеса̀ гдⷭ҇нѧ словеса̀ чи̑ста, сребро̀ разжже́но, и҆скꙋше́но землѝ, ѡ҆чище́но седмери́цею. | Слова Господні — слова чисті, срібло, очищене від землі, сім разів переплавлене. |
|
8
|
8
|
| Ты̀, гдⷭ҇и, сохрани́ши ны̀ и҆ соблюде́ши ны̀ ѿ ро́да сегѡ̀ и҆ во вѣ́къ. | Ти, Господи, збережеш нас і захистиш нас від роду цього і повік. |
|
9
|
9
|
| Ѡ҆́крестъ нечести́вїи хо́дѧтъ: по высотѣ̀ твое́й оу҆мно́жилъ є҆сѝ сы́ны человѣ́чєскїѧ. | Навкруги нечестиві ходять, коли підносяться нікчемні з синів людських. |
