Pал0мъ м7д
|
Псалом 44
|
1
|
1
|
Въ конeцъ, њ и3змэнsемыхъ сынHмъ корewвымъ въ рaзумъ, пёснь њ возлю1бленнэмъ, м7д7. | Начальнику хору. На музичному інструменті шошан. Повчання синам Кореєвим. Пісня про Улюбленого. |
2
|
2
|
Tрhгну сeрдце моE сл0во блaго, глаг0лю ѓзъ дэлA мо‰ цReви: љзhкъ м0й тр0сть кни1жника скоропи1сца. | Вилилось із серця мого слово благе, говорю я про діла мої Цареві. Язик мій — перо книжника-скорописця. |
3
|
3
|
Красeнъ добр0тою пaче сынHвъ человёческихъ, и3зліsсz бlгодaть во ўстнaхъ твои1хъ: сегw2 рaди блгcви1 тz бGъ во вёкъ. | Ти прекрасніший за синів людських, виливається благодать із уст Твоїх. Тому благословив Тебе Бог навіки. |
4
|
4
|
Препоsши мeчь тв0й по бедрЁ твоeй, си1льне, | Прив’яжи меч Твій до бедра Твого, сильний, славою Твоєю і красою Твоєю. |
5
|
5
|
красот0ю твоeю и3 добр0тою твоeю: и3 налzцы2, и3 ўспэвaй, и3 цrтвуй и4стины рaди и3 кр0тости и3 прaвды: и3 настaвитъ тS ди1внw десни1ца твоS. | І натягни лук, і встигай, і царюй істини ради, і лагідности, і справедливости, і дивно поведе Тебе правиця Твоя. |
6
|
6
|
Стрёлы тво‰ и3з8wщрє1ны, си1льне: лю1діе под8 тоб0ю падyтъ въ сeрдцы вр†гъ цReвыхъ. | Гострі стріли Твої, [Сильний]! Вони в серце ворогам Царя. Впадуть народи перед Тобою. |
7
|
7
|
Пrт0лъ тв0й, б9е, въ вёкъ вёка: жeзлъ прaвости жeзлъ цrтвіz твоегw2. | Престіл Твій, Боже, повік віку, жезл правоти — жезл Царства Твого. |
8
|
8
|
Возлюби1лъ є3си2 прaвду и3 возненави1дэлъ є3си2 беззак0ніе: сегw2 рaди помaза тS, б9е, бGъ тв0й є3лeемъ рaдости пaче прич†стникъ твои1хъ. | Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх. |
9
|
9
|
СмЂрна и3 стaкти и3 касjа t ри1зъ твои1хъ, t тsжестей слон0выхъ [t хрaмwвъ слон0выхъ], и3з8 ни1хже возвесели1ша тS. | Вся одежа Твоя — як смирна, алое і касія; в палатах із слонової кості звеселять Тебе. |
10
|
10
|
Дщє1ри царeй въ чeсти твоeй: предстA цари1ца њдеснyю тебє2, въ ри1захъ позлащeнныхъ њдёzна преиспещрeна. | Дочки царів почесні гості Твої; стала цариця праворуч Тебе, в ризи позолочені одягнена, прикрашена. |
11
|
11
|
Слhши, дщи2, и3 ви1ждь, и3 приклони2 ќхо твоE, и3 забyди лю1ди тво‰ и3 д0мъ nтцA твоегw2: | Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій і дім отця твого. |
12
|
12
|
и3 возжелaетъ цRь добр0ты твоеS, занE т0й є4сть гDь тв0й, и3 поклони1шисz є3мY, | І забажає Цар доброти твоєї, бо Він — Бог твій, і поклонишся Йому. |
13
|
13
|
и3 дщи2 тЂрова съ д†ры: лицY твоемY пом0лzтсz богaтіи лю1дстіи. | І дочка Тира з дарами, і найбагатші з народів помоляться лицю Твоєму. |
14
|
14
|
ВсS слaва дщeре цReвы внyтрь: р‰сны златhми њдёzна и3 преиспещрeна. | Вся слава дочки царя в ній самій, одежа її шита золотом. |
15
|
15
|
Приведyтсz цRю2 дBвы в8слёдъ є3S, и4скрєнніz є3S приведyтсz тебЁ: | В дорогих прикрашених ризах введуть її до Царя. Приведені будуть діви вслід за нею, подруги її. |
16
|
16
|
приведyтсz въ весeліи и3 рaдованіи, введyтсz въ хрaмъ цReвъ. | Приведуть їх з піснями радости і введуть їх у палату Царя. |
17
|
17
|
Вмёстw nтє1цъ твои1хъ бhша сhнове твои2: постaвиши | кнsзи по всeй земли2. | Замість батьків Твоїх будуть сини Твої. Ти поставиш їх князями по всій землі. |
18
|
18
|
ПомzнY и4мz твоE во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ: сегw2 рaди лю1діе и3сповёдzтсz тебЁ въ вёкъ и3 во вёкъ вёка. | Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Заради того люди всі вихвалятимуть Тебе і прославлятимуть ім’я Твоє повік віку. |