1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ o7г
|
Псалом 73
|
|
1
|
1
|
| Вскyю, б9е, tри1нулъ є3си2 до концA; разгнёвасz ћрость твоS на џвцы пaжити твоеS; | Навіщо, Боже, відкинув Ти нас назавжди? Навіщо розпалився гнів Твій на овець стада Твого? |
|
2
|
2
|
| Помzни2 с0нмъ тв0й, є3г0же стzжaлъ є3си2 и3спeрва, и3збaвилъ є3си2 жезл0мъ достоsніz твоегw2, горA сіHнъ сіS [жeзлъ достоsніz твоегw2, г0ру сіHнъ сію2], въ нeйже всели1лсz є3си2. | Пом’яни людей Твоїх, яких спочатку зібрала рука Твоя. Ти обрав, як жезл насліддя Твого, гору Сион, на якій оселився Ти. |
|
3
|
3
|
| Воздви1гни рyцэ твои2 на горды6ни и4хъ въ конeцъ, є3ли6ка лукaвнова врaгъ во с™ёмъ твоeмъ. | Піднеси руку Твою і поглянь на злочинство їх: що наробив ворог у святині Твоїй — у храмі Твоїм! |
|
4
|
4
|
| И# восхвали1шасz ненави1дzщіи тS посредЁ прaздника твоегw2: положи1ша знaмєніz сво‰ знaмєніz, и3 не познaша, | Як звірі, рикають вороги Твої у храмі зібрання Твого. Поставили знамена свої замість знамен наших. |
|
5
|
5
|
| ћкw во и3сх0дэ превhше: ћкw въ дубрaвэ дрeвzнэ сэки1рами разсэк0ша | Наче в гущавині лісовій, високо змахували сокирами. |
|
6
|
6
|
| двє1ри є3гw2 вкyпэ, сёчивомъ и3 nск0рдомъ разруши1ша и5. | Всі двері і всі оздоби ломами та молотами порозбивали. |
|
7
|
7
|
| Возжг0ша nгнeмъ с™и1ло твоE: на земли2 њскверни1ша жили1ще и4мене твоегw2. | Вогнем спалили святиню Твою на землі, осквернили оселю імені Твого. |
|
8
|
8
|
| Рёша въ сeрдцы своeмъ ю4жики и4хъ вкyпэ: пріиди1те, и3 tстaвимъ вс‰ прaздники б9іz t земли2. | Сказали вони в серці своїм: «Зруйнуємо їх зовсім». І спалили всі міста зібрань Божих на землі. |
|
9
|
9
|
| Знaмєніz и4хъ [знaменій нaшихъ] не ви1дэхомъ: нёсть ктомY прbр0ка, и3 нaсъ не познaетъ ктомY. | Знамен наших ми вже не бачимо, нема вже й пророка. І нема між нами такого, хто сказав би, доки це буде. |
|
10
|
10
|
| Док0лэ, б9е, пон0ситъ врaгъ; раздражи1тъ проти1вный и4мz твоE до концA; | Доки, Боже, буде ворог мучити нас, доки противник буде ображати ім’я Твоє? |
|
11
|
11
|
| Вскyю tвращaеши рyку твою2 и3 десни1цу твою2 t среды2 нёдра твоегw2 въ конeцъ; | Навіщо відхиляєш руку Твою і силу Твою? Гнівом могутности Твоєї урази їх. |
|
12
|
12
|
| БGъ же, цRь нaшъ, прeжде вёка содёла спcніе посредЁ земли2. | Бог же, Цар наш, раніше віків учинив спасіння посеред землі. |
|
13
|
13
|
| Ты2 ўтверди1лъ є3си2 си1лою твоeю м0ре: ты2 стeрлъ є3си2 главы6 ѕміє1въ въ водЁ: | Ти розділив силою Твоєю море, Ти знищив голови зміїв у воді. |
|
14
|
14
|
| ты2 сокруши1лъ є3си2 главY ѕмjеву, дaлъ є3си2 того2 брaшно лю1демъ є3fіHпскимъ. | Ти розбив голову дракона, дав його на поживу людям [ефіопським]. |
|
15
|
15
|
| Ты2 раст0рглъ є3си2 и3ст0чники и3 пот0ки: ты2 и3зсуши1лъ є3си2 рёки и3f†мскіz. | Ти відкрив джерела й потоки, і Ти ж висушив великі ріки. |
|
16
|
16
|
| Тв0й є4сть дeнь, и3 твоS є4сть н0щь: ты2 соверши1лъ є3си2 зарю2 и3 с0лнце. | Твій день і Твоя ніч. Ти створив зорі і сонце. |
|
17
|
17
|
| Ты2 сотвори1лъ є3си2 вс‰ предёлы земли2: жaтву и3 вeсну ты2 создaлъ є3си2 |. | Ти поставив межі землі, і Ти ж установив літо й зиму. |
|
18
|
18
|
| Помzни2 сі‰: врaгъ поноси2 гDеви, и3 лю1діе безyмніи раздражи1ша и4мz твоE. | Згадай це: ворог зневажає Господа, і люди нечестиві ображають ім’я Твоє. |
|
19
|
19
|
| Не предaждь ѕвэрє1мъ дyшу и3сповёдающуюсz тебЁ: дyшъ ўб0гихъ твои1хъ не забyди до концA. | Не віддавай звірам душ тих, що прославляють Тебе. Душ убогих Твоїх не забудь до кінця. |
|
20
|
20
|
| При1зри на завётъ тв0й: ћкw и3сп0лнишасz помрачeнніи земли2 домHвъ беззак0ній. | Подивись на завіт Твій, бо всі темні місця землі наповнилися домами беззаконня. |
|
21
|
21
|
| Да не возврати1тсz смирeнный посрaмленъ: ни1щъ и3 ўб0гъ восхвали1та и4мz твоE. | Нехай не повернеться смиренний осоромленим, принижений і убогий нехай прославляють ім’я Твоє. |
|
22
|
22
|
| Востaни, б9е, суди2 прю2 твою2: помzни2 поношeніе твоE, є4же t безyмнагw вeсь дeнь. | Встань, Боже, захисти діло Твоє, згадай зневажання Тебе від беззаконного кожен день. |
|
23
|
23
|
| Не забyди глaса моли1твєнникъ твои1хъ: гордhнz ненави1дzщихъ тS взhде вhну [да восх0дитъ вhну къ тебЁ]. | Не забудь голосу тих, що благають Тебе, бо гординя тих, що ненавидять Тебе, підіймається проти Тебе завжди. |
|
1001
|
1001
|
| Слaва: | Слава… |
|
0
|
0
|
| Рaзума ґсaфу, о7G. | Псалом Асафа. (Повчання.) |
