1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ Rѕ
|
Псалом 106
|
|
0
|
0
|
| Ґллилyіа, Rѕ7. | [Алилуя.] |
|
1
|
1
|
| И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2. | Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. |
|
2
|
2
|
| Да рекyтъ и3збaвленніи гDемъ, и5хже и3збaви и3з8 руки2 врагA, | Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога, |
|
3
|
3
|
| и3 t стрaнъ собрA и4хъ, t востHкъ и3 з†падъ, и3 сёвера и3 м0рz: | і зібрав їх із усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня. |
|
4
|
4
|
| заблуди1ша въ пустhни безв0днэй, пути2 грaда њби1телнагw не њбрэт0ша: | Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного. |
|
5
|
5
|
| ѓлчуще и3 жaждуще, душA и4хъ въ ни1хъ и3зчезE. | Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня. |
|
6
|
6
|
| И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ и3збaви |: | Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої. |
|
7
|
7
|
| и3 настaви | на пyть прaвъ, вни1ти во грaдъ њби1телный. | І привів їх прямою дорогою до міста заселеного. |
|
8
|
8
|
| Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ: | Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських, |
|
9
|
9
|
| ћкw насhтилъ є4сть дyшу тщY, и3 дyшу ѓлчущу и3сп0лни бл†гъ: | бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром. |
|
10
|
10
|
| сэдsщыz во тмЁ и3 сёни смeртнэй, њков†нныz нищет0ю и3 желёзомъ, | Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом, |
|
11
|
11
|
| ћкw преwгорчи1ша словесA б9іz, и3 совётъ вhшнzгw раздражи1ша. | бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього. |
|
12
|
12
|
| И# смири1сz въ трудёхъ сeрдце и4хъ, и3 и3знемог0ша, и3 не бЁ помагazй. | Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм. |
|
13
|
13
|
| И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ сп7сE |: | Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, |
|
14
|
14
|
| и3 и3зведE | и3з8 тмы2 и3 сёни смeртныz, и3 ќзы и4хъ растерзA. | вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав. |
|
15
|
15
|
| Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ: | Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських: |
|
16
|
16
|
| ћкw сокруши2 вратA мBднаz, и3 верєи2 желBзныz сломи2. | бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав. |
|
17
|
17
|
| Воспріsтъ | t пути2 беззак0ніz и4хъ: беззак0ній бо рaди свои1хъ смири1шасz. | Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли. |
|
18
|
18
|
| Всsкагw брaшна возгнушaсz душA и4хъ, и3 прибли1жишасz до врaтъ смeртныхъ. | Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти. |
|
19
|
19
|
| И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ сп7сE |: | Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, |
|
20
|
20
|
| послA сл0во своE, и3 и3зцэли2 |, и3 и3збaви | t растлёній и4хъ. | послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх. |
|
21
|
21
|
| Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ: | Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. |
|
22
|
22
|
| и3 да пожрyтъ є3мY жeртву хвалы2 и3 да возвэстsтъ дэлA є3гw2 въ рaдости. | Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його. |
|
23
|
23
|
| Сходsщіи въ м0ре въ кораблeхъ, творsщіи дBланіz въ водaхъ мн0гихъ, | Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих, |
|
24
|
24
|
| тjи ви1дэша дэлA гDнz и3 чудесA є3гw2 во глубинЁ. | вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині: |
|
25
|
25
|
| РечE, и3 стA дyхъ бyренъ, и3 вознес0шасz вHлны є3гw2: | скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, — |
|
26
|
26
|
| восх0дzтъ до небeсъ и3 низх0дzтъ до бeзднъ: душA и4хъ въ ѕлhхъ тazше: | піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей. |
|
27
|
27
|
| смzт0шасz, подвиг0шасz ћкw піsный, и3 всS мyдрость и4хъ поглощенA бhсть. | Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня. |
|
28
|
28
|
| И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ и3зведE |: | Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди. |
|
29
|
29
|
| и3 повелЁ бyри, и3 стA въ тишинY, и3 ўмолк0ша вHлны є3гw2. | Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли. |
|
30
|
30
|
| И# возвесели1шасz, ћкw ўмолк0ша, и3 настaви | въ пристaнище хотёніz своегw2. | І радіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані. |
|
31
|
31
|
| Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ: | Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. |
|
32
|
32
|
| да вознесyтъ є3го2 въ цRкви людстёй, и3 на сэдaлищи стaрєцъ восхвaлzтъ є3го2. | Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин. |
|
33
|
33
|
| Положи1лъ є4сть рёки въ пустhню и3 и3схHдиша вwднaz въ жaжду, | Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю, |
|
34
|
34
|
| зeмлю плодон0сную въ слaность, t ѕл0бы живyщихъ на нeй. | землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній. |
|
35
|
35
|
| Положи1лъ є4сть пустhню во є3зeра вwднaz и3 зeмлю безв0дную во и3схHдища вwднaz. | Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу — на джерела води. |
|
36
|
36
|
| И# насели2 тaмw ѓлчущыz, и3 состaвиша грaды њби1тєлны: | І оселяє там голодних; вони будують міста — оселі собі, |
|
37
|
37
|
| и3 насёzша сeла, и3 насади1ша віногрaды, и3 сотвори1ша пл0дъ жи1тенъ. | засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай. |
|
38
|
38
|
| И# блгcви2 |, и3 ўмн0жишасz ѕэлw2: и3 скоты2 и4хъ не ўмaли. | Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується. |
|
39
|
39
|
| И# ўмaлишасz и3 њѕл0бишасz t ск0рби ѕHлъ и3 болёзни: | Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи, |
|
40
|
40
|
| и3зліsсz ўничижeніе на кн‰зи и4хъ, и3 њблазни2 [заблуждaти сотвори2] | по непрох0днэй, ґ не по пути2. | тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів. |
|
41
|
41
|
| И# пом0же ўб0гу t нищеты2 и3 положи2 ћкw џвцы nтeчєствіz. | Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець. |
|
42
|
42
|
| Ќзрzтъ прaвіи и3 возвеселsтсz, и3 всsкое беззак0ніе загради1тъ ўстA сво‰. | Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої. |
|
43
|
43
|
| Кто2 премyдръ и3 сохрани1тъ сі‰; и3 ўразумёютъ млcти гDни. | Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні. |
|
1001
|
1001
|
| Слaва: | Слава… |
