1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ н7f
|
Псалом 59
|
|
1
|
1
|
| Въ конeцъ, њ и3змэни1тисz хотsщихъ, въ столпописaніе дв7ду, въ научeніе: | Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида, |
|
2
|
2
|
| внегдA сожжE средорёчіе сmрjйское и3 сmрjю совaлскую, и3 возврати1сz їwaвъ и3 порази2 є3дHма въ дeбри солeй дванaдесzть тhсzщъ, н7f7. | коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній. |
|
3
|
3
|
| Б9е, tри1нулъ ны2 є3си2 и3 низложи1лъ є3си2 нaсъ, разгнёвалсz є3си2 и3 ўщeдрилъ є3си2 нaсъ. | Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами! |
|
4
|
4
|
| Стрsслъ є3си2 зeмлю и3 смути1лъ є3си2 ю5: и3зцэли2 сокрушeніе є3S, ћкw подви1жесz. | Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася. |
|
5
|
5
|
| Показaлъ є3си2 лю1демъ твои6мъ жестHкаz: напои1лъ є3си2 нaсъ він0мъ ўмилeніz. | Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот. |
|
6
|
6
|
| Дaлъ є3си2 боsщымсz тебє2 знaменіе, є4же ўбэжaти t лицA лyка. | Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої. |
|
7
|
7
|
| Ћкw да и3збaвzтсz возлю1бленніи твои2, сп7си2 десни1цею твоeю и3 ўслhши мS. | Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене. |
|
8
|
8
|
| БGъ возгlа во с™ёмъ своeмъ: возрaдуюсz, и3 раздэлю2 сіки1му, и3 ю3д0ль жили1щъ размёрю. | Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю. |
|
9
|
9
|
| М0й є4сть галаaдъ, и3 м0й є4сть манассjй, є3фрeмъ крёпость главы2 моеS, їyда цaрь м0й. | Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій. |
|
10
|
10
|
| Мwaвъ кон0бъ ўповaніz моегw2: на їдумeю прострY сап0гъ м0й: мнЁ и3ноплемє1нницы покори1шасz. | Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені». |
|
11
|
11
|
| Кто2 введeтъ мS во грaдъ њграждeніz; и3ли2 кто2 настaвитъ мS до їдумeи; | Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому? |
|
12
|
12
|
| Не тh ли, б9е, tри1нувый нaсъ; и3 не и3зhдеши, б9е, въ си1лахъ нaшихъ; | Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим? |
|
13
|
13
|
| Дaждь нaмъ п0мощь t ск0рби: и3 сyетно спасeніе человёческо. | Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська. |
|
14
|
14
|
| Њ бз7э сотвори1мъ си1лу: и3 т0й ўничижи1тъ стужaющыz нaмъ. | З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших. |
