|
Pал0мъ д7
|
Псалом 4
|
|
1
|
1
|
|
Въ конeцъ, въ пёснехъ, pал0мъ дв7ду, д7.
|
Начальнику хору. На струнних інструментах. Псалом Давида.
|
|
2
|
2
|
|
ВнегдA призвaти ми2, ўслhша мS бGъ прaвды моеS: въ ск0рби распространи1лъ мS є3си2: ўщeдри мS и3 ўслhши моли1тву мою2.
|
Коли взиваю я, почуй мене, Боже правди моєї. В тісноті Ти давав мені простір. Помилуй мене і почуй молитву мою.
|
|
3
|
3
|
|
Сhнове человёчестіи, док0лэ тzжкосeрдіи; вскyю лю1бите суетY и3 и4щете лжи2;
|
Сини людські! Доки будете ганьбити славу мою? Нащо любите марноту і шукаєте неправди?
|
|
4
|
4
|
|
И# ўвёдите, ћкw ўдиви2 гDь прпdбнаго своего2. ГDь ўслhшитъ мS, внегдA воззвaти ми2 къ немY.
|
Знайте, що Господь обрав для Себе преподобного Свого. Господь почує мене, коли я взиватиму до Нього.
|
|
5
|
5
|
|
Гнёвайтесz, и3 не согрэшaйте, ±же глаг0лете въ сердцaхъ вaшихъ, на л0жахъ вaшихъ ўмили1тесz:
|
Гніваючись, не зогрішайте, роздумуйте в серцях ваших, на постелях ваших заспокойтеся.
|
|
6
|
6
|
|
пожри1те жeртву прaвды и3 ўповaйте на гDа.
|
Приносьте жертву правди і уповайте на Господа.
|
|
7
|
7
|
|
Мн0зи глаг0лютъ: кто2 kви1тъ нaмъ бlг†z; знaменасz на нaсъ свётъ лицA твоегw2, гDи.
|
Багато хто говорить: «хто покаже нам благо?» Ти явив нам світло лиця Твого, Господи.
|
|
8
|
8
|
|
Дaлъ є3си2 весeліе въ сeрдцы моeмъ: t плодA пшени1цы, вінA и3 є3лeа своегw2 ўмн0жишасz:
|
Ти дав веселість в серці моїм; від плоду пшениці, вина [та єлею] вона примножилася.
|
|
9
|
9
|
|
въ ми1рэ вкyпэ ўснY и3 почjю, ћкw ты2, гDи, є3ди1наго на ўповaніи всели1лъ мS є3си2.
|
В мирі я лягаю і сплю, бо Ти єдиний, Господи, Хто вселив у мене надію на життя.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.