1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ o7ѕ
|
Псалом 76
|
|
1
|
1
|
|
Въ конeцъ, њ їдіfyмэ, pал0мъ ґсaфу, о7ѕ7.
|
Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа.
|
|
2
|
2
|
|
Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, глaсомъ мои1мъ къ бGу, и3 внsтъ ми2.
|
Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.
|
|
3
|
3
|
|
Въ дeнь ск0рби моеS бGа взыскaхъ рукaма мои1ма, н0щію пред8 ни1мъ, и3 не прельщeнъ бhхъ: tвeржесz ўтёшитисz душA моS.
|
В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.
|
|
4
|
4
|
|
Помzнyхъ бGа и3 возвесели1хсz, поглумлsхсz [размышлsхъ], и3 малодyшствоваше дyхъ м0й.
|
Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.
|
|
5
|
5
|
|
Предвари1стэ стражбы6 џчи мои2: смzт0хсz и3 не глаг0лахъ.
|
Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.
|
|
6
|
6
|
|
Помhслихъ дни6 пє1рвыz, и3 лBта вBчнаz помzнyхъ, и3 поучaхсz:
|
Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих.
|
|
7
|
7
|
|
н0щію сeрдцемъ мои1мъ глумлsхсz, и3 тужaше [размышлsхъ, и3 и3спhтоваше] дyхъ м0й:
|
Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:
|
|
8
|
8
|
|
є3дA во вёки tри1нетъ гDь и3 не приложи1тъ бlговоли1ти пaки;
|
невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї?
|
|
9
|
9
|
|
и3ли2 до концA млcть свою2 tсэчeтъ, скончA гlг0лъ t р0да въ р0дъ;
|
Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?
|
|
10
|
10
|
|
є3дA забyдетъ ўщeдрити бGъ; и3ли2 ўдержи1тъ во гнёвэ своeмъ щедрHты сво‰;
|
Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?
|
|
11
|
11
|
|
И# рёхъ: нн7э начaхъ, сіS и3змёна десни1цы вhшнzгw.
|
І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».
|
|
12
|
12
|
|
Помzнyхъ дэлA гDнz: ћкw помzнY t начaла чудесA тво‰,
|
Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.
|
|
13
|
13
|
|
и3 поучyсz во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, и3 въ начинaніихъ твои1хъ поглумлю1сz [размышлsти бyду].
|
Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.
|
|
14
|
14
|
|
Б9е, во с™ёмъ пyть тв0й: кто2 бGъ вeлій, ћкw бGъ нaшъ;
|
Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?!
|
|
15
|
15
|
|
Ты2 є3си2 бGъ творsй чудесA: сказaлъ є3си2 въ лю1дехъ си1лу твою2,
|
Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.
|
|
16
|
16
|
|
и3збaвилъ є3си2 мhшцею твоeю лю1ди тво‰, сhны ї†кwвли и3 їHсифwвы.
|
Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.
|
|
17
|
17
|
|
Ви1дэша тS в0ды, б9е, ви1дэша тS в0ды и3 ўбоsшасz: смzт0шасz бє1здны.
|
Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.
|
|
18
|
18
|
|
Мн0жество шyма в0дъ: глaсъ дaша w4блацы, и4бо стрёлы тво‰ прех0дzтъ.
|
З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.
|
|
19
|
19
|
|
Глaсъ гр0ма твоегw2 въ колеси2, њсвэти1ша мHлніz тво‰ вселeнную: подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS.
|
Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.
|
|
20
|
20
|
|
Въ м0ри путіE твои2, и3 стєзи2 тво‰ въ водaхъ мн0гихъ, и3 слэды2 твои2 не познaютсz.
|
Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.
|
|
21
|
21
|
|
Настaвилъ є3си2 ћкw џвцы лю1ди тво‰ рук0ю мwmсeовою и3 ґарHнею.
|
Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слaва:
|
Слава…
|
