1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ рк7в
|
Псалом 122
|
|
1
|
1
|
| Къ тебЁ возвед0хъ џчи мои2, живyщему на нб7си2. | До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої. |
|
2
|
2
|
| СE, ћкw џчи р†бъ въ рукY госп0дій свои1хъ, ћкw џчи рабhни въ рукY госпожи2 своеS: тaкw џчи нaши ко гDу бGу нaшему, д0ндеже ўщeдритъ ны2. | Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас. |
|
3
|
3
|
| Поми1луй нaсъ, гDи, поми1луй нaсъ, ћкw помн0гу и3сп0лнихомсz ўничижeніz: | Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. |
|
4
|
4
|
| наипaче нап0лнисz душA нaша поношeніz гобзyющихъ и3 ўничижeніz г0рдыхъ. | Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих. |
|
0
|
0
|
| Пёснь степeней, Rк7в7. | Пісня ступенів. |
