1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ рlа
|
Псалом 131
|
|
1
|
1
|
| Помzни2, гDи, дв7да и3 всю2 кр0тость є3гw2: | Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його. |
|
2
|
2
|
| ћкw клsтсz гDеви, њбэщaсz бGу їaкwвлю: | Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова: |
|
3
|
3
|
| ѓще вни1ду въ селeніе д0му моегw2, и3ли2 взhду на џдръ постeли моеS: | «Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою, |
|
4
|
4
|
| ѓще дaмъ с0нъ nчи1ма мои1ма, и3 вёждома мои1ма дремaніе, и3 пок0й скраніaма мои1ма: | не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм; |
|
5
|
5
|
| д0ндеже њбрsщу мёсто гDеви, селeніе бGу їaкwвлю. | не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова». |
|
6
|
6
|
| СE, слhшахомъ | во є3vфрafэ, њбрэт0хомъ | въ полsхъ дубрaвы: | Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима. |
|
7
|
7
|
| вни1демъ въ селє1ніz є3гw2, поклони1мсz на мёсто, и3дёже стоsстэ н0зэ є3гw2. | Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його. |
|
8
|
8
|
| Воскrни2, гDи, въ пок0й тв0й, ты2 и3 ківHтъ с™hни твоеS. | Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. |
|
9
|
9
|
| Сщ7eнницы твои2 њблекyтсz прaвдою, и3 прпdбніи твои2 возрaдуютсz. | Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють. |
|
10
|
10
|
| Дв7да рaди рабA твоегw2, не tврати2 лицE помaзаннагw твоегw2. | Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого. |
|
11
|
11
|
| Клsтсz гDь дв7ду и4стиною, и3 не tвeржетсz є3S: t плодA чрeва твоегw2 посаждY на прест0лэ твоeмъ. | Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм. |
|
12
|
12
|
| Ѓще сохранsтъ сhнове твои2 завётъ м0й и3 свидBніz мо‰ сі‰, и5мже научY |, и3 сhнове и4хъ до вёка сsдутъ на прест0лэ твоeмъ. | А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм». |
|
13
|
13
|
| Ћкw и3збрA гDь сіHна, и3зв0ли и5 въ жили1ще себЁ. | Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе. |
|
14
|
14
|
| Сeй пок0й м0й во вёкъ вёка, здЁ вселю1сz, ћкw и3зв0лихъ и5. | «Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його. |
|
15
|
15
|
| Лови1тву є3гw2 блгcвлszй блгcвлю2, ни1щыz є3гw2 насhщу хлBбы: | Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом. |
|
16
|
16
|
| сщ7eнники є3гw2 њблекY во спcніе, и3 прпdбніи є3гw2 рaдостію возрaдуютсz. | Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю. |
|
17
|
17
|
| Тaмw возращY р0гъ дв7дови, ўгот0вахъ свэти1лникъ помaзанному моемY. | Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму. |
|
18
|
18
|
| Враги2 є3гw2 њблекY студ0мъ, на нeмъ же процвэтeтъ с™hнz моS. | Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя». |
|
0
|
0
|
| Пёснь степeней, Rl№. | Пісня ступенів. |
