Pал0мъ рlз
|
Псалом 137
|
1
|
1
|
И#сповёмсz тебЁ, гDи, всёмъ сeрдцемъ мои1мъ, и3 пред8 ѓгGлы воспою2 тебЁ, ћкw ўслhшалъ є3си2 вс‰ глаг0лы ќстъ мои1хъ: | Прославляю Тебе, Господи, від усього серця мого. Перед ангелами співатиму похвалу Тобі за те, [що Ти почув усі слова уст моїх]. |
2
|
2
|
поклоню1сz ко хрaму с™0му твоемY и3 и3сповёмсz и4мени твоемY њ млcти твоeй и3 и4стинэ твоeй, ћкw возвели1чилъ є3си2 над8 всёмъ и4мz твоE с™0е. | Буду поклонятися перед святим храмом Твоїм і славити ім’я Твоє за милість Твою і правду Твою, бо Ти звеличив слово Твоє вище від усякого імені Твого. |
3
|
3
|
Въ џньже ѓще дeнь призовy тz, ск0рw ўслhши мS: ўмн0жиши мS въ души2 моeй си1лою твоeю. | В день, коли я взивав до Тебе, Ти почув мене і вселив у душу мою силу. |
4
|
4
|
Да и3сповёдzтсz тебЁ, гDи, вси2 цaріе зeмстіи, ћкw ўслhшаша вс‰ гlг0лы ќстъ твои1хъ: | Будуть прославляти Тебе, Господи, всі царі землі, коли почують слова уст Твоїх. |
5
|
5
|
и3 да воспою1тъ въ путeхъ гDнихъ, ћкw вeліz слaва гDнz: | Будуть у піснях прославляти путі Господні, бо велика слава Господня. |
6
|
6
|
ћкw выс0къ гDь, и3 смирє1нныz призирaетъ, и3 высHкаz и3здалeча вёсть. | Високий Господь: смиренного бачить і гордого пізнає здалека. |
7
|
7
|
Ѓще пойдY посредЁ ск0рби, живи1ши мS: на гнёвъ вр†гъ мои1хъ простeрлъ є3си2 рyку твою2, и3 сп7сe мz десни1ца твоS. | Якщо я піду серед напастей, Ти оживиш мене, простягнеш руку Твою на ворогів моїх, і спасе мене правиця Твоя. |
8
|
8
|
ГDь воздaстъ за мS: гDи, млcть твоS во вёкъ: дёлъ рукY твоє1ю не прeзри. | Господь воздасть за мене; Господи, милість Твоя повік. Не покидай творіння рук Твоїх. |
0
|
0
|
Pал0мъ дв7ду, ґггeа и3 захaріи, Rlз7. | Давида. (Аггея й Захарії). |