Pал0мъ п7
|
Псалом 80
|
1
|
1
|
Въ конeцъ, њ точи1лэхъ, pал0мъ ґсaфу, п7. | Начальнику хору. На гефському інструменті. Псалом Асафа. |
2
|
2
|
Рaдуйтесz бGу пом0щнику нaшему, воскли1кните бGу їaкwвлю: | Радісно співайте Богу — твердині нашій, викликуйте славу Богові Якова. |
3
|
3
|
пріими1те pал0мъ и3 дади1те тmмпaнъ, pалти1рь красeнъ съ гyсльми: | Візьміть псалом, дайте тимпан, псалтир милозвучний з гуслями. |
4
|
4
|
воструби1те въ новомcчіи труб0ю, во бlгознамени1тый дeнь прaздника вaшегw: | Засурміть у новомісяччя сурмою у пресвітлий день свята вашого. |
5
|
5
|
ћкw повелёніе ї}леви є4сть, и3 судбA бGу їaковлю. | Бо це закон для Ізраїля, повеління Бога нашого. |
6
|
6
|
Свидёніе во їHсифэ положи2 є5, внегдA и3зhти є3мY t земли2 є3гЂпетскіz: љзhка, є3гHже не вёдzше, ўслhша. | Він установив це як свідчення для Йосифа, коли він вийшов із землі Єгипетської, де почув мову, якої не знав. |
7
|
7
|
Tsтъ t брeмене хребeтъ є3гw2: рyцэ є3гw2 въ коши2 пораб0тастэ. | «Я зняв тягарі з плечей його і руки його звільнив від корзин. |
8
|
8
|
Въ ск0рби призвaлъ мS є3си2, и3 и3збaвихъ тS: ўслhшахъ тS въ тaйнэ бyрнэ: и3скуси1хъ тS на водЁ прерэкaніz. | В біді ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; серед грому Я почув тебе, при водах Мериви випробував тебе. |
9
|
9
|
Слhшите, лю1діе мои2, и3 засвидётелствую вaмъ, ї}лю, ѓще послyшаеши менє2: | Слухай, народе Мій, і Я дам свідчення тобі; о, коли б ти послухав Мене, Ізраїлю! |
10
|
10
|
не бyдетъ тебЁ б0гъ н0въ, нижE поклони1шисz б0гу чуждeму. | Нехай не буде в тебе іншого бога, і не вклоняйся перед богом чужим. |
11
|
11
|
Ѓзъ бо є4смь гDь бGъ тв0й, и3зведhй тS t земли2 є3гЂпетскіz: разшири2 ўстA твоS, и3 и3сп0лню |. | Я — Господь Бог твій, що вивів тебе із землі Єгипетської. Розкрий уста твої, і Я наповню їх. |
12
|
12
|
И# не послyшаша лю1діе мои2 глaса моегw2, и3 ї}ль не внsтъ ми2: | Але не послухав народ Мій голосу Мого, Ізраїль не підкорився Мені. |
13
|
13
|
и3 tпусти1хъ | по начинaніємъ сердeцъ и4хъ, п0йдутъ въ начинaніихъ свои1хъ. | Тому Я покинув їх на волю серця їх — ходити за похотями своїми. |
14
|
14
|
Ѓще бhша лю1діе мои2 послyшали менє2, ї}ль ѓще бы въ пути6 мо‰ ходи1лъ: | О, коли б народ Мій послухав Мене, коли б Ізраїль ходив дорогами Моїми. |
15
|
15
|
ни њ чес0мже ќбw враги2 є3гw2 смири1лъ бhхъ, и3 на њскорблsющыz и5хъ возложи1лъ бhхъ рyку мою2. | Я скоро смирив би ворогів їхніх і на гнобителів їхніх поклав би руку Мою. |
16
|
16
|
Врази2 гDни солгaша є3мY, и3 бyдетъ врeмz и4хъ въ вёкъ: | Ненависники Господні підкорилися б їм, а добробут їх був би повіки. |
17
|
17
|
и3 напитA и5хъ t тyка пшени1чна, и3 t кaмене мeда насhти и5хъ. | Я хлібом пшеничним годував би їх, і медом із скелі насичував би їх». |