1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ п7з
|
Псалом 87
|
|
1
|
1
|
| Пёснь pалмA сынHмъ корewвымъ, въ конeцъ, њ маелefэ є4же tвэщaти, рaзума є3мaну ї}лтzнину, п7з7. | Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.) |
|
2
|
2
|
| ГDи б9е спcніz моегw2, во дни2 воззвaхъ и3 въ нощи2 пред8 тоб0ю: | Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою. |
|
3
|
3
|
| да вни1детъ пред8 тS моли1тва моS, приклони2 ќхо твоE къ молeнію моемY. | Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого. |
|
4
|
4
|
| Ћкw и3сп0лнисz ѕHлъ душA моS, и3 жив0тъ м0й ѓду прибли1жисz. | Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося. |
|
5
|
5
|
| Привмэнeнъ бhхъ съ низходsщими въ р0въ: бhхъ ћкw человёкъ без8 п0мощи, | Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили, |
|
6
|
6
|
| въ мeртвыхъ своб0дь: ћкw ћзвенніи спsщіи во гр0бэ, и4хже не помzнyлъ є3си2 ктомY, и3 тjи t руки2 твоеS tриновeни бhша. | між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті. |
|
7
|
7
|
| Положи1ша мS въ р0вэ преисп0днэмъ, въ тeмныхъ и3 сёни смeртнэй. | Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній. |
|
8
|
8
|
| На мнЁ ўтверди1сz ћрость твоS, и3 вс‰ вHлны тво‰ навeлъ є3си2 на мS. | На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене]. |
|
9
|
9
|
| Ўдaлилъ є3си2 знaемыхъ мои1хъ t менє2: положи1ша мS мeрзость себЁ: прeданъ бhхъ и3 не и3схождaхъ. | Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти. |
|
10
|
10
|
| Џчи мои2 и3знемог0стэ t нищеты2: воззвaхъ къ тебЁ, гDи, вeсь дeнь, воздёхъ къ тебЁ рyцэ мои2. | Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої. |
|
11
|
11
|
| Е#дA мeртвыми твори1ши чудесA; и3ли2 врaчеве воскресsтъ, и3 и3сповёдzтсz тебЁ; | Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе? |
|
12
|
12
|
| Е#дA повёсть кто2 во гр0бэ млcть твою2, и3 и4стину твою2 въ поги1бели; | Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі? |
|
13
|
13
|
| Е#дA позн†на бyдутъ во тмЁ чудесA тво‰, и3 прaвда твоS въ земли2 забвeннэй; | Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття? |
|
14
|
14
|
| И# ѓзъ къ тебЁ, гDи, воззвaхъ, и3 ќтрw моли1тва моS предвари1тъ тS. | Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе. |
|
15
|
15
|
| Вскyю, гDи, tрёеши дyшу мою2; tвращaеши лицE твоE t менє2; | Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене? |
|
16
|
16
|
| Ни1щъ є4смь ѓзъ, и3 въ трудёхъ t ю4ности моеS: вознeсжесz смири1хсz и3 и3знемог0хъ. | Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг. |
|
17
|
17
|
| На мнЁ преид0ша гнёви твои2, ўстрашє1ніz тво‰ возмути1ша мS: | По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене. |
|
18
|
18
|
| њбыд0ша мS ћкw водA вeсь дeнь, њдержaша мS вкyпэ. | Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі. |
|
19
|
19
|
| Ўдaлилъ є3си2 t менє2 дрyга и3 и4скреннzго, и3 знaемыхъ мои1хъ t страстeй. | Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей. |
|
1001
|
1001
|
| Слaва: | Слава… |
