1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ }i
|
Псалом 18
|
|
1
|
1
|
|
Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, }‹.
|
Начальнику хору. Псалом Давида.
|
|
2
|
2
|
|
НебесA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь.
|
Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь.
|
|
3
|
3
|
|
Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ.
|
День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку.
|
|
4
|
4
|
|
Не сyть рBчи, нижE словесA, и4хже не слhшатсz глaси и4хъ.
|
Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх.
|
|
5
|
5
|
|
Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы6 вселeнныz глаг0лы и4хъ: въ с0лнцэ положи2 селeніе своE:
|
По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце,
|
|
6
|
6
|
|
и3 т0й ћкw жени1хъ и3сходsй t черт0га своегw2, возрaдуетсz ћкw и3споли1нъ тещи2 пyть.
|
і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє.
|
|
7
|
7
|
|
T крaz небесE и3сх0дъ є3гw2, и3 срётеніе є3гw2 до крaz небесE: и3 нёсть, и4же ўкрhетсz теплоты2 є3гw2.
|
Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його.
|
|
8
|
8
|
|
Зак0нъ гDень непор0ченъ, њбращazй дyшы: свидётелство гDне вёрно, ўмудрsющее младeнцы.
|
Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих.
|
|
9
|
9
|
|
Њправд†ніz гDнz пр†ва, весел‰щаz сeрдце: зaповэдь гDнz свэтлA, просвэщaющаz џчи.
|
Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі.
|
|
10
|
10
|
|
Стрaхъ гDень чи1стъ, пребывazй въ вёкъ вёка: судбы6 гDни и4стинны, њправд†нны вкyпэ,
|
Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі,
|
|
11
|
11
|
|
вожделBнны пaче злaта и3 кaмене чeстна мн0га, и3 слaждшz пaче мeда и3 с0та.
|
дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів.
|
|
12
|
12
|
|
И$бо рaбъ тв0й храни1тъ |: внегдA сохрани1ти |, воздаsніе мн0го.
|
Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика.
|
|
13
|
13
|
|
Грэхопадє1ніz кто2 разумёетъ; t тaйныхъ мои1хъ њчcти мS,
|
Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене.
|
|
14
|
14
|
|
и3 t чужди1хъ пощади2 рабA твоего2: ѓще не њбладaютъ мн0ю, тогдA непор0ченъ бyду, и3 њчи1щусz t грэхA вели1ка.
|
І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого.
|
|
15
|
15
|
|
И# бyдутъ во бlговолeніе словесA ќстъ мои1хъ, и3 поучeніе сeрдца моегw2 пред8 тоб0ю вhну, гDи, пом0щниче м0й и3 и3збaвителю м0й.
|
Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій.
|
