1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ }i
|
Псалом 18
|
|
1
|
1
|
| Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, }‹. | Начальнику хору. Псалом Давида. |
|
2
|
2
|
| НебесA повёдаютъ слaву б9ію, творeніе же рукY є3гw2 возвэщaетъ твeрдь. | Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь. |
|
3
|
3
|
| Дeнь дни2 tрыгaетъ глаг0лъ, и3 н0щь н0щи возвэщaетъ рaзумъ. | День дневі сповіщає про них, і одна ніч ночі дає звістку. |
|
4
|
4
|
| Не сyть рBчи, нижE словесA, и4хже не слhшатсz глaси и4хъ. | Нема ні мови, ні говору, де не чувся б голос їх. |
|
5
|
5
|
| Во всю2 зeмлю и3зhде вэщaніе и4хъ, и3 въ концы6 вселeнныz глаг0лы и4хъ: въ с0лнцэ положи2 селeніе своE: | По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх. Він поставив у них сонце, |
|
6
|
6
|
| и3 т0й ћкw жени1хъ и3сходsй t черт0га своегw2, возрaдуетсz ћкw и3споли1нъ тещи2 пyть. | і воно, мов жених, виходить із весільного чертога свого. Радіє, мов велетень, щоб обійти коло своє. |
|
7
|
7
|
| T крaz небесE и3сх0дъ є3гw2, и3 срётеніе є3гw2 до крaz небесE: и3 нёсть, и4же ўкрhетсz теплоты2 є3гw2. | Від краю небес вихід його, і захід його на краю їх, і ніщо не сховається від тепла його. |
|
8
|
8
|
| Зак0нъ гDень непор0ченъ, њбращazй дyшы: свидётелство гDне вёрно, ўмудрsющее младeнцы. | Закон Господній непорочний, душу оживляє: свідчення Господні вірні, навчають простих. |
|
9
|
9
|
| Њправд†ніz гDнz пр†ва, весел‰щаz сeрдце: зaповэдь гDнz свэтлA, просвэщaющаz џчи. | Повеління Господні праведні — звеселяють серце. Заповідь Господня світла — просвітлює очі. |
|
10
|
10
|
| Стрaхъ гDень чи1стъ, пребывazй въ вёкъ вёка: судбы6 гDни и4стинны, њправд†нны вкyпэ, | Страх Господній чистий і перебуває вічно. Суди Господні — істина, всі справедливі, |
|
11
|
11
|
| вожделBнны пaче злaта и3 кaмене чeстна мн0га, и3 слaждшz пaче мeда и3 с0та. | дорожчі за золото й дорогоцінне каміння; солодші за мед із сотів. |
|
12
|
12
|
| И$бо рaбъ тв0й храни1тъ |: внегдA сохрани1ти |, воздаsніе мн0го. | Бо раб Твій охороняється ними. І хто додержує їх, тому нагорода велика. |
|
13
|
13
|
| Грэхопадє1ніz кто2 разумёетъ; t тaйныхъ мои1хъ њчcти мS, | Хто зрозуміє гріхи свої? І від тайних моїх очисти мене. |
|
14
|
14
|
| и3 t чужди1хъ пощади2 рабA твоего2: ѓще не њбладaютъ мн0ю, тогдA непор0ченъ бyду, и3 њчи1щусz t грэхA вели1ка. | І від навмисних утримай мене, раба Твого, щоб не оволоділи вони мною. Тоді я буду непорочним і очищеним від гріха великого. |
|
15
|
15
|
| И# бyдутъ во бlговолeніе словесA ќстъ мои1хъ, и3 поучeніе сeрдца моегw2 пред8 тоб0ю вhну, гDи, пом0щниче м0й и3 и3збaвителю м0й. | Нехай же слова уст моїх і думки серця мого будуть приємні Тобі, Господи, Твердине моя і Спасителю мій. |
