1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ §г
|
Псалом 93
|
|
1
|
1
|
| БGъ tмщeній гDь, бGъ tмщeній не њбинyлсz є4сть. | Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе! |
|
2
|
2
|
| Вознеси1сz, судsй земли2, воздaждь воздаsніе гHрдымъ. | Встань, Судде землі, дай відплату гордим. |
|
3
|
3
|
| Док0лэ грBшницы, гDи, док0лэ грBшницы восхвaлzтсz; | Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися? |
|
4
|
4
|
| Провэщaютъ и3 возглаг0лютъ непрaвду, возглаг0лютъ вси2 дёлающіи беззак0ніе; | Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня. |
|
5
|
5
|
| Лю1ди тво‰, гDи, смири1ша, и3 достоsніе твоE њѕл0биша: | Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє. |
|
6
|
6
|
| вдови1цу и3 си1ра ўмори1ша, и3 пришeлца ўби1ша, | Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають. |
|
7
|
7
|
| и3 рёша: не ќзритъ гDь, нижE ўразумёетъ бGъ їaкwвль. | І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова». |
|
8
|
8
|
| Разумёйте же, безyмніи въ лю1дехъ, и3 бyіи нёкогда, ўмудри1тесz: | Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму? |
|
9
|
9
|
| насаждeй ќхо, не слhшитъ ли; и3ли2 создaвый џко, не сматрsетъ ли; | Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить? |
|
10
|
10
|
| наказyzй kзhки, не њбличи1тъ ли, ўчaй человёка рaзуму; | Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас? |
|
11
|
11
|
| ГDь вёсть помышлє1ніz человёчєскаz, ћкw сyть сyєтна. | Знає Господь замисли людські, що вони марні. |
|
12
|
12
|
| Бlжeнъ человёкъ, є3г0же ѓще накaжеши, гDи, и3 t зак0на твоегw2 научи1ши є3го2: | Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого, |
|
13
|
13
|
| ўкроти1ти є3го2 t днjй лю1тыхъ, д0ндеже и3зрhетсz грёшному ћма. | щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму. |
|
14
|
14
|
| Ћкw не tри1нетъ гDь людjй свои1хъ, и3 достоsніz своегw2 не њстaвитъ: | Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого. |
|
15
|
15
|
| д0ндеже прaвда њбрати1тсz на сyдъ, и3 держaщіисz є3S вси2 прaвіи с®цемъ. | Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем. |
|
16
|
16
|
| Кто2 востaнетъ ми2 на лукaвнующыz; и3ли2 кто2 спредстaнетъ ми2 на дёлающыz беззак0ніе; | Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня? |
|
17
|
17
|
| Ѓще не гDь пом0глъ бы ми2, вмaлэ всели1ласz бы во ѓдъ душA моS. | Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя. |
|
18
|
18
|
| Ѓще глаг0лахъ: подви1жесz ногA моS, млcть твоS, гDи, помогaше ми2: | Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене. |
|
19
|
19
|
| по мн0жеству болёзней мои1хъ въ сeрдцы моeмъ, ўтэшє1ніz тво‰ возвесели1ша дyшу мою2. | Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою. |
|
20
|
20
|
| Да не пребyдетъ тебЁ прест0лъ беззак0ніz, созидazй трyдъ на повелёніе. | Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону? |
|
21
|
21
|
| Ўловsтъ на дyшу првdничу, и3 кр0вь непови1нную њсyдzтъ. | Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять. |
|
22
|
22
|
| И# бhсть мнЁ гDь въ прибёжище, и3 бGъ м0й въ п0мощь ўповaніz моегw2: | Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї. |
|
23
|
23
|
| и3 воздaстъ и5мъ гDь беззак0ніе и4хъ, и3 по лукaвствію и4хъ погуби1тъ | гDь бGъ [нaшъ]. | Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш. |
|
1001
|
1001
|
| Слaва: | Слава… |
|
0
|
0
|
| Pал0мъ дв7ду, въ четвeртый суббHты, ч7G. | [Псалом Давида в четвертий день тижня.] |
