1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Pал0мъ §г
|
Псалом 93
|
|
0
|
0
|
|
Pал0мъ дв7ду, въ четвeртый суббHты, ч7G.
|
[Псалом Давида в четвертий день тижня.]
|
|
1
|
1
|
|
БGъ tмщeній гDь, бGъ tмщeній не њбинyлсz є4сть.
|
Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе!
|
|
2
|
2
|
|
Вознеси1сz, судsй земли2, воздaждь воздаsніе гHрдымъ.
|
Встань, Судде землі, дай відплату гордим.
|
|
3
|
3
|
|
Док0лэ грBшницы, гDи, док0лэ грBшницы восхвaлzтсz;
|
Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися?
|
|
4
|
4
|
|
Провэщaютъ и3 возглаг0лютъ непрaвду, возглаг0лютъ вси2 дёлающіи беззак0ніе;
|
Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня.
|
|
5
|
5
|
|
Лю1ди тво‰, гDи, смири1ша, и3 достоsніе твоE њѕл0биша:
|
Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє.
|
|
6
|
6
|
|
вдови1цу и3 си1ра ўмори1ша, и3 пришeлца ўби1ша,
|
Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають.
|
|
7
|
7
|
|
и3 рёша: не ќзритъ гDь, нижE ўразумёетъ бGъ їaкwвль.
|
І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова».
|
|
8
|
8
|
|
Разумёйте же, безyмніи въ лю1дехъ, и3 бyіи нёкогда, ўмудри1тесz:
|
Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму?
|
|
9
|
9
|
|
насаждeй ќхо, не слhшитъ ли; и3ли2 создaвый џко, не сматрsетъ ли;
|
Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить?
|
|
10
|
10
|
|
наказyzй kзhки, не њбличи1тъ ли, ўчaй человёка рaзуму;
|
Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас?
|
|
11
|
11
|
|
ГDь вёсть помышлє1ніz человёчєскаz, ћкw сyть сyєтна.
|
Знає Господь замисли людські, що вони марні.
|
|
12
|
12
|
|
Бlжeнъ человёкъ, є3г0же ѓще накaжеши, гDи, и3 t зак0на твоегw2 научи1ши є3го2:
|
Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого,
|
|
13
|
13
|
|
ўкроти1ти є3го2 t днjй лю1тыхъ, д0ндеже и3зрhетсz грёшному ћма.
|
щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму.
|
|
14
|
14
|
|
Ћкw не tри1нетъ гDь людjй свои1хъ, и3 достоsніz своегw2 не њстaвитъ:
|
Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого.
|
|
15
|
15
|
|
д0ндеже прaвда њбрати1тсz на сyдъ, и3 держaщіисz є3S вси2 прaвіи с®цемъ.
|
Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем.
|
|
16
|
16
|
|
Кто2 востaнетъ ми2 на лукaвнующыz; и3ли2 кто2 спредстaнетъ ми2 на дёлающыz беззак0ніе;
|
Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня?
|
|
17
|
17
|
|
Ѓще не гDь пом0глъ бы ми2, вмaлэ всели1ласz бы во ѓдъ душA моS.
|
Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя.
|
|
18
|
18
|
|
Ѓще глаг0лахъ: подви1жесz ногA моS, млcть твоS, гDи, помогaше ми2:
|
Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене.
|
|
19
|
19
|
|
по мн0жеству болёзней мои1хъ въ сeрдцы моeмъ, ўтэшє1ніz тво‰ возвесели1ша дyшу мою2.
|
Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою.
|
|
20
|
20
|
|
Да не пребyдетъ тебЁ прест0лъ беззак0ніz, созидazй трyдъ на повелёніе.
|
Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону?
|
|
21
|
21
|
|
Ўловsтъ на дyшу првdничу, и3 кр0вь непови1нную њсyдzтъ.
|
Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять.
|
|
22
|
22
|
|
И# бhсть мнЁ гDь въ прибёжище, и3 бGъ м0й въ п0мощь ўповaніz моегw2:
|
Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї.
|
|
23
|
23
|
|
и3 воздaстъ и5мъ гDь беззак0ніе и4хъ, и3 по лукaвствію и4хъ погуби1тъ | гDь бGъ [нaшъ].
|
Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слaва:
|
Слава…
|
