Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Псалом 106
Pал0мъ Rѕ
0
0
[Алилуя.] Ґллилyіа, Rѕ7.
1
1
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2.
2
2
Так нехай скажуть визволені Господом, яких Він визволив із руки ворога, Да рекyтъ и3збaвленніи гDемъ, и5хже и3збaви и3з8 руки2 врагA,
3
3
і зібрав їх із усіх країв — зі сходу й заходу, з півночі і півдня. и3 t стрaнъ собрA и4хъ, t востHкъ и3 з†падъ, и3 сёвера и3 м0рz:
4
4
Блукали вони по пустелі безлюдними шляхами і не знаходили міста заселеного. заблуди1ша въ пустhни безв0днэй, пути2 грaда њби1телнагw не њбрэт0ша:
5
5
Голод і спрагу терпіли вони, знемагала в них душа їхня. ѓлчуще и3 жaждуще, душA и4хъ въ ни1хъ и3зчезE.
6
6
Тоді взивали до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх із біди їхньої. И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ и3збaви |:
7
7
І привів їх прямою дорогою до міста заселеного. и3 настaви | на пyть прaвъ, вни1ти во грaдъ њби1телный.
8
8
Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських, Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:
9
9
бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром. ћкw насhтилъ є4сть дyшу тщY, и3 дyшу ѓлчущу и3сп0лни бл†гъ:
10
10
Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом, сэдsщыz во тмЁ и3 сёни смeртнэй, њков†нныz нищет0ю и3 желёзомъ,
11
11
бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього. ћкw преwгорчи1ша словесA б9іz, и3 совётъ вhшнzгw раздражи1ша.
12
12
Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм. И# смири1сz въ трудёхъ сeрдце и4хъ, и3 и3знемог0ша, и3 не бЁ помагazй.
13
13
Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ сп7сE |:
14
14
вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав. и3 и3зведE | и3з8 тмы2 и3 сёни смeртныz, и3 ќзы и4хъ растерзA.
15
15
Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських: Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:
16
16
бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав. ћкw сокруши2 вратA мBднаz, и3 верєи2 желBзныz сломи2.
17
17
Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли. Воспріsтъ | t пути2 беззак0ніz и4хъ: беззак0ній бо рaди свои1хъ смири1шасz.
18
18
Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти. Всsкагw брaшна возгнушaсz душA и4хъ, и3 прибли1жишасz до врaтъ смeртныхъ.
19
19
Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх, И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ сп7сE |:
20
20
послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх. послA сл0во своE, и3 и3зцэли2 |, и3 и3збaви | t растлёній и4хъ.
21
21
Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:
22
22
Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його. и3 да пожрyтъ є3мY жeртву хвалы2 и3 да возвэстsтъ дэлA є3гw2 въ рaдости.
23
23
Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих, Сходsщіи въ м0ре въ кораблeхъ, творsщіи дBланіz въ водaхъ мн0гихъ,
24
24
вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині: тjи ви1дэша дэлA гDнz и3 чудесA є3гw2 во глубинЁ.
25
25
скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, — РечE, и3 стA дyхъ бyренъ, и3 вознес0шасz вHлны є3гw2:
26
26
піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей. восх0дzтъ до небeсъ и3 низх0дzтъ до бeзднъ: душA и4хъ въ ѕлhхъ тazше:
27
27
Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня. смzт0шасz, подвиг0шасz ћкw піsный, и3 всS мyдрость и4хъ поглощенA бhсть.
28
28
Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди. И# воззвaша ко гDу, внегдA скорбёти и5мъ, и3 t нyждъ и4хъ и3зведE |:
29
29
Він повелів бурі, і настала тиша, і хвилі затихли. и3 повелЁ бyри, и3 стA въ тишинY, и3 ўмолк0ша вHлны є3гw2.
30
30
І радіють вони, що море втихло, а Він приводить їх до бажаної пристані. И# возвесели1шасz, ћкw ўмолк0ша, и3 настaви | въ пристaнище хотёніz своегw2.
31
31
Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських. Да и3сповёдzтсz [да и3сповёдzтъ] гDеви млcти є3гw2 и3 чудесA є3гw2 сыновHмъ человёчєскимъ:
32
32
Нехай вихваляють Його в зібранні людей і прославляють Його на зборах старійшин. да вознесyтъ є3го2 въ цRкви людстёй, и3 на сэдaлищи стaрєцъ восхвaлzтъ є3го2.
33
33
Він перетворює ріки на пустелю і джерела води на безводну землю, Положи1лъ є4сть рёки въ пустhню и3 и3схHдиша вwднaz въ жaжду,
34
34
землю родючу на солончаки за беззаконня тих, що живуть в ній. зeмлю плодон0сную въ слaность, t ѕл0бы живyщихъ на нeй.
35
35
Він перетворює пустелю на озера, і землю засохлу — на джерела води. Положи1лъ є4сть пустhню во є3зeра вwднaz и3 зeмлю безв0дную во и3схHдища вwднaz.
36
36
І оселяє там голодних; вони будують міста — оселі собі, И# насели2 тaмw ѓлчущыz, и3 состaвиша грaды њби1тєлны:
37
37
засівають поля, насаджують виноградники, що приносять їм великий урожай. и3 насёzша сeла, и3 насади1ша віногрaды, и3 сотвори1ша пл0дъ жи1тенъ.
38
38
Він благословляє їх, і вони швидко розмножуються, і тварин у них не зменшується. И# блгcви2 |, и3 ўмн0жишасz ѕэлw2: и3 скоты2 и4хъ не ўмaли.
39
39
Вони занепадали від гноблення, біди і скорботи, И# ўмaлишасz и3 њѕл0бишасz t ск0рби ѕHлъ и3 болёзни:
40
40
тоді Він посилав безчестя на князів їхніх і залишав їх блукати по пустелі, де немає шляхів. и3зліsсz ўничижeніе на кн‰зи и4хъ, и3 њблазни2 [заблуждaти сотвори2] | по непрох0днэй, ґ не по пути2.
41
41
Убогого Він спасав від біди і примножував рід його, як отари овець. И# пом0же ўб0гу t нищеты2 и3 положи2 ћкw џвцы nтeчєствіz.
42
42
Бачать це праведники і радіють, а беззаконні замикають уста свої. Ќзрzтъ прaвіи и3 возвеселsтсz, и3 всsкое беззак0ніе загради1тъ ўстA сво‰.
43
43
Хто мудрий, той помітить це і зрозуміє милості Господні. Кто2 премyдръ и3 сохрани1тъ сі‰; и3 ўразумёютъ млcти гDни.
1001
1001
Слава… Слaва:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.