1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 76
|
Pал0мъ o7ѕ
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа. | Въ конeцъ, њ їдіfyмэ, pал0мъ ґсaфу, о7ѕ7. |
|
2
|
2
|
| Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене. | Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, глaсомъ мои1мъ къ бGу, и3 внsтъ ми2. |
|
3
|
3
|
| В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи. | Въ дeнь ск0рби моеS бGа взыскaхъ рукaма мои1ма, н0щію пред8 ни1мъ, и3 не прельщeнъ бhхъ: tвeржесz ўтёшитисz душA моS. |
|
4
|
4
|
| Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій. | Помzнyхъ бGа и3 возвесели1хсz, поглумлsхсz [размышлsхъ], и3 малодyшствоваше дyхъ м0й. |
|
5
|
5
|
| Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити. | Предвари1стэ стражбы6 џчи мои2: смzт0хсz и3 не глаг0лахъ. |
|
6
|
6
|
| Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих. | Помhслихъ дни6 пє1рвыz, и3 лBта вBчнаz помzнyхъ, и3 поучaхсz: |
|
7
|
7
|
| Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій: | н0щію сeрдцемъ мои1мъ глумлsхсz, и3 тужaше [размышлsхъ, и3 и3спhтоваше] дyхъ м0й: |
|
8
|
8
|
| невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї? | є3дA во вёки tри1нетъ гDь и3 не приложи1тъ бlговоли1ти пaки; |
|
9
|
9
|
| Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід? | и3ли2 до концA млcть свою2 tсэчeтъ, скончA гlг0лъ t р0да въ р0дъ; |
|
10
|
10
|
| Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої? | є3дA забyдетъ ўщeдрити бGъ; и3ли2 ўдержи1тъ во гнёвэ своeмъ щедрHты сво‰; |
|
11
|
11
|
| І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього». | И# рёхъ: нн7э начaхъ, сіS и3змёна десни1цы вhшнzгw. |
|
12
|
12
|
| Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої. | Помzнyхъ дэлA гDнz: ћкw помzнY t начaла чудесA тво‰, |
|
13
|
13
|
| Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої. | и3 поучyсz во всёхъ дёлэхъ твои1хъ, и3 въ начинaніихъ твои1хъ поглумлю1сz [размышлsти бyду]. |
|
14
|
14
|
| Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?! | Б9е, во с™ёмъ пyть тв0й: кто2 бGъ вeлій, ћкw бGъ нaшъ; |
|
15
|
15
|
| Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою. | Ты2 є3си2 бGъ творsй чудесA: сказaлъ є3си2 въ лю1дехъ си1лу твою2, |
|
16
|
16
|
| Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа. | и3збaвилъ є3си2 мhшцею твоeю лю1ди тво‰, сhны ї†кwвли и3 їHсифwвы. |
|
17
|
17
|
| Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні. | Ви1дэша тS в0ды, б9е, ви1дэша тS в0ды и3 ўбоsшасz: смzт0шасz бє1здны. |
|
18
|
18
|
| З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли. | Мн0жество шyма в0дъ: глaсъ дaша w4блацы, и4бо стрёлы тво‰ прех0дzтъ. |
|
19
|
19
|
| Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася. | Глaсъ гр0ма твоегw2 въ колеси2, њсвэти1ша мHлніz тво‰ вселeнную: подви1жесz и3 трeпетна бhсть землS. |
|
20
|
20
|
| Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі. | Въ м0ри путіE твои2, и3 стєзи2 тво‰ въ водaхъ мн0гихъ, и3 слэды2 твои2 не познaютсz. |
|
21
|
21
|
| Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона. | Настaвилъ є3си2 ћкw џвцы лю1ди тво‰ рук0ю мwmсeовою и3 ґарHнею. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Слaва: |
