1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 93
|
Pал0мъ §г
|
|
0
|
0
|
| [Псалом Давида в четвертий день тижня.] | Pал0мъ дв7ду, въ четвeртый суббHты, ч7G. |
|
1
|
1
|
| Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе! | БGъ tмщeній гDь, бGъ tмщeній не њбинyлсz є4сть. |
|
2
|
2
|
| Встань, Судде землі, дай відплату гордим. | Вознеси1сz, судsй земли2, воздaждь воздаsніе гHрдымъ. |
|
3
|
3
|
| Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися? | Док0лэ грBшницы, гDи, док0лэ грBшницы восхвaлzтсz; |
|
4
|
4
|
| Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня. | Провэщaютъ и3 возглаг0лютъ непрaвду, возглаг0лютъ вси2 дёлающіи беззак0ніе; |
|
5
|
5
|
| Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє. | Лю1ди тво‰, гDи, смири1ша, и3 достоsніе твоE њѕл0биша: |
|
6
|
6
|
| Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають. | вдови1цу и3 си1ра ўмори1ша, и3 пришeлца ўби1ша, |
|
7
|
7
|
| І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова». | и3 рёша: не ќзритъ гDь, нижE ўразумёетъ бGъ їaкwвль. |
|
8
|
8
|
| Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму? | Разумёйте же, безyмніи въ лю1дехъ, и3 бyіи нёкогда, ўмудри1тесz: |
|
9
|
9
|
| Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить? | насаждeй ќхо, не слhшитъ ли; и3ли2 создaвый џко, не сматрsетъ ли; |
|
10
|
10
|
| Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас? | наказyzй kзhки, не њбличи1тъ ли, ўчaй человёка рaзуму; |
|
11
|
11
|
| Знає Господь замисли людські, що вони марні. | ГDь вёсть помышлє1ніz человёчєскаz, ћкw сyть сyєтна. |
|
12
|
12
|
| Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого, | Бlжeнъ человёкъ, є3г0же ѓще накaжеши, гDи, и3 t зак0на твоегw2 научи1ши є3го2: |
|
13
|
13
|
| щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму. | ўкроти1ти є3го2 t днjй лю1тыхъ, д0ндеже и3зрhетсz грёшному ћма. |
|
14
|
14
|
| Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого. | Ћкw не tри1нетъ гDь людjй свои1хъ, и3 достоsніz своегw2 не њстaвитъ: |
|
15
|
15
|
| Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем. | д0ндеже прaвда њбрати1тсz на сyдъ, и3 держaщіисz є3S вси2 прaвіи с®цемъ. |
|
16
|
16
|
| Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня? | Кто2 востaнетъ ми2 на лукaвнующыz; и3ли2 кто2 спредстaнетъ ми2 на дёлающыz беззак0ніе; |
|
17
|
17
|
| Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя. | Ѓще не гDь пом0глъ бы ми2, вмaлэ всели1ласz бы во ѓдъ душA моS. |
|
18
|
18
|
| Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене. | Ѓще глаг0лахъ: подви1жесz ногA моS, млcть твоS, гDи, помогaше ми2: |
|
19
|
19
|
| Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою. | по мн0жеству болёзней мои1хъ въ сeрдцы моeмъ, ўтэшє1ніz тво‰ возвесели1ша дyшу мою2. |
|
20
|
20
|
| Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону? | Да не пребyдетъ тебЁ прест0лъ беззак0ніz, созидazй трyдъ на повелёніе. |
|
21
|
21
|
| Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять. | Ўловsтъ на дyшу првdничу, и3 кр0вь непови1нную њсyдzтъ. |
|
22
|
22
|
| Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї. | И# бhсть мнЁ гDь въ прибёжище, и3 бGъ м0й въ п0мощь ўповaніz моегw2: |
|
23
|
23
|
| Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш. | и3 воздaстъ и5мъ гDь беззак0ніе и4хъ, и3 по лукaвствію и4хъ погуби1тъ | гDь бGъ [нaшъ]. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Слaва: |
