1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 140
|
Псалом 140
|
|
0
|
0
|
| Псалом Давида. | Псало́м Дави́ду, 140. |
|
1
|
1
|
| Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли взиваю до Тебе. | Го́споди, воззва́х к Тебі́, усли́ши м'я; воньми́ гла́су моле́нія моєго́, внегда́ воззва́ти мі к Тебі́. |
|
2
|
2
|
| Нехай стане молитва моя як кадило перед Тобою; піднесення рук моїх — як жертва вечірня. | Да іспра́виться моли́тва моя́, я́ко кади́ло пред Тобо́ю; воздія́ніє руку́ моє́ю — же́ртва вече́рняя. |
|
3
|
3
|
| Постав, Господи, охорону устам моїм і двері огорожі в устах моїх. | Положи́, Го́споди, хране́ніє усто́м мої́м і двер огражде́нія о устна́х мої́х. |
|
4
|
4
|
| Не відхили серця мого до слів лукавих — виправдовувати мої гріхи, разом з людьми, що чинять беззаконня, щоб не став я спільником пристрастей їхніх. | Не уклони́ се́рдце моє́ в словеса́ лука́вствія — непщева́ти вини́ о грісі́х с челові́ки, ді́лающими беззако́ніє; і не сочту́ся со ізбра́нними їх. |
|
5
|
5
|
| Нехай навчає мене праведник милістю, нехай і викриває мене; єлей же слів грішника нехай не намастить голови моєї. | Нака́жеть м'я пра́ведник ми́лостію і обличи́ть м'я, єле́й же грі́шнаго да не нама́стить глави́ моєя́; я́ко єще́ і моли́тва моя́ во благоволе́ніїх їх. |
|
6
|
6
|
| І молитва моя проти злодіянь їхніх. Пожерла земля в безодні суддів їхніх. | Поже́рти би́ша при ка́мені судії́ їх; усли́шаться глаго́ли мої́, я́ко возмого́ша [услади́шася]. |
|
7
|
7
|
| Почуті ж були слова мої як переможні; як груддя землі розметалися вони по землі; так розсипалися кості їхні над пеклом. | Я́ко то́лща землі́ просі́деся на землі́, расточи́шася ко́сті їх при а́ді. |
|
8
|
8
|
| На Тебе ж, Господи, Господи, звернені очі мої; на Тебе надія моя, не відкинь душі моєї. | Я́ко к Тебі́, Го́споди, Го́споди, о́чі мої́; на Тя упова́х, не отими́ ду́шу мою́; |
|
9
|
9
|
| Охорони мене від сіті, що її поставили на мене, і від спокус, що їх наставили беззаконні. | сохрани́ м'я от сі́ті, ю́же соста́виша мі, і от собла́зн ді́лающих беззако́ніє. |
|
10
|
10
|
| У сіть свою впадуть грішники, а я з Тобою її перейду. | Паду́ть во мре́жу свою́ грі́шници; єди́н єсьм аз, до́ндеже прейду́. |
