1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 117
|
Псалом 117
|
|
0
|
0
|
| [Алилуя.] | Аллилу́я, 117. |
|
1
|
1
|
| Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. | Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. |
|
2
|
2
|
| Нехай же промовить [дім] Ізраїлів, що Господь благий, і повіки милість Його. | Да рече́ть у́бо дом Ізра́їлев: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́. |
|
3
|
3
|
| Нехай говорить дім Ааронів, що Господь благий, і повіки милість Його. | Да рече́ть у́бо дом Ааро́нь: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́. |
|
4
|
4
|
| Нехай говорять всі, що бояться Господа, бо [Він благий,] і повіки милість Його. | Да реку́ть у́бо всі боя́щіїся Го́спода: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́. |
|
5
|
5
|
| У скорботі взивав я до Господа, і Він почув мене і вивів мене на простір. | От ско́рби призва́х Го́спода, і усли́ша м'я в простра́нство. |
|
6
|
6
|
| Господь — мій помічник, і я не боюся, що зробить мені людина. | Госпо́дь мні помо́щник, і не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к? |
|
7
|
7
|
| Господь — мій помічник, і я сміливо дивлюся на ворогів моїх. | Госпо́дь мні помо́щник, і аз воззрю́ на враги́ моя́. |
|
8
|
8
|
| Краще уповати на Господа, аніж надіятися на людину. | Благо єсть наді́ятися на Го́спода, не́жели наді́ятися на челові́ка; |
|
9
|
9
|
| Краще уповати на Господа, аніж покладатися на князів. | бла́го єсть упова́ти на Го́спода, не́жели упова́ти на кня́зі. |
|
10
|
10
|
| Обступили й оточили мене, я ж іменем Господнім переміг їх. | Всі язи́ци обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм; |
|
11
|
11
|
| Оточили мене, але я іменем Господнім подолав їх, | Обише́дше обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм. |
|
12
|
12
|
| обсіли мене, наче бджоли [соти], розгорілися, як вогонь у сухому терні, але я іменем Господнім подолав їх. | обидо́ша м'я, я́ко пче́ли сот, і разгорі́шася, я́ко огнь в те́рнії; і і́менем Госпо́днім противля́хся їм. |
|
13
|
13
|
| Вони били мене, щоб я впав, але Господь підтримав мене, | Отринове́н преврати́хся па́сти, і Госпо́дь прия́т м'я. |
|
14
|
14
|
| Господь — моя сила і пісня моя, і став моїм спасінням. | Крі́пость моя́ і пі́ніє моє́ — Госпо́дь, і бисть мі во спасе́ніє. |
|
15
|
15
|
| Голос радости і спасіння в оселях праведників. Правиця Господня дає їм силу, | Глас ра́дости і спаcе́нія в селе́ніїх пра́ведних; десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу. |
|
16
|
16
|
| правиця Господня піднесла мене, правиця Господня дала мені силу. | Десни́ця Госпо́дня вознесе́ м'я, десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу. |
|
17
|
17
|
| Не умру, а житиму і повідатиму про діла Господні. | Не умру́, но жив бу́ду і пові́м діла́ Госпо́дня. |
|
18
|
18
|
| Караючи, покарав мене Господь, але смерті не віддав мене. | Наказу́я наказа́ м'я Госпо́дь, сме́рті же не предаде́ м'я. |
|
19
|
19
|
| Відчиніть мені врата правди, і я ввійду ними і прославлю Господа. | Отве́рзіте мні врата́ пра́вди; вшед в ня, іспові́мся Го́сподеві. |
|
20
|
20
|
| Ось врата Господні; праведні увійдуть ними. | Сія́ врата́ Госпо́дня; пра́веднії вни́дуть в ня. |
|
21
|
21
|
| Прославляю Тебе, Господи, що Ти почув мене і став моїм спасінням. | Іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє. |
|
22
|
22
|
| Камінь, що занедбали будівничі, став в основу (наріжним каменем). | Ка́мень, єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во главу́ у́гла. |
|
23
|
23
|
| Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших. | От Го́спода бисть сей, і єсть ди́вен во очесі́х на́ших. |
|
24
|
24
|
| Цей день, його ж створив Господь, радіймо й веселімось в нім. | Сей день, єго́же сотвори́ Госпо́дь, возра́дуємся і возвеселі́мся в онь. |
|
25
|
25
|
| О Господи! Спаси, о Господи! Допоможи. | О, Го́споди, спаси́ же, о, Го́споди, поспіши́ же. |
|
26
|
26
|
| Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Благословляємо вас із дому Господнього. | Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє; благослови́хом ви із до́му Госпо́дня. |
|
27
|
27
|
| Бог Господь і явився нам. Вчиніть свято, несіть жертви до Жертовника Господнього. | Бог Госпо́дь, і яви́ся нам; соста́віте пра́здник во учаща́ющих до рог олтаре́вих. |
|
28
|
28
|
| Ти — Бог мій, буду хвалити Тебе. Ти Бог мій, [буду славити Тебе. Бо Ти почув мене і став моїм спасінням]. | Бог мой єси́ Ти, і іспові́мся Тебі́; Бог мой єси́ Ти, і вознесу́ Тя; іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє. |
|
29
|
29
|
| Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. | Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́. |
|
1001
|
1001
|
| Слава… | Сла́ва: |
