1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 117
|
Псалом 117
|
|
0
|
0
|
|
[Алилуя.]
|
Аллилу́я, 117.
|
|
1
|
1
|
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
|
2
|
2
|
|
Нехай же промовить [дім] Ізраїлів, що Господь благий, і повіки милість Його.
|
Да рече́ть у́бо дом Ізра́їлев: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Нехай говорить дім Ааронів, що Господь благий, і повіки милість Його.
|
Да рече́ть у́бо дом Ааро́нь: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Нехай говорять всі, що бояться Господа, бо [Він благий,] і повіки милість Його.
|
Да реку́ть у́бо всі боя́щіїся Го́спода: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
У скорботі взивав я до Господа, і Він почув мене і вивів мене на простір.
|
От ско́рби призва́х Го́спода, і усли́ша м'я в простра́нство.
|
|
6
|
6
|
|
Господь — мій помічник, і я не боюся, що зробить мені людина.
|
Госпо́дь мні помо́щник, і не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к?
|
|
7
|
7
|
|
Господь — мій помічник, і я сміливо дивлюся на ворогів моїх.
|
Госпо́дь мні помо́щник, і аз воззрю́ на враги́ моя́.
|
|
8
|
8
|
|
Краще уповати на Господа, аніж надіятися на людину.
|
Благо єсть наді́ятися на Го́спода, не́жели наді́ятися на челові́ка;
|
|
9
|
9
|
|
Краще уповати на Господа, аніж покладатися на князів.
|
бла́го єсть упова́ти на Го́спода, не́жели упова́ти на кня́зі.
|
|
10
|
10
|
|
Обступили й оточили мене, я ж іменем Господнім переміг їх.
|
Всі язи́ци обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм;
|
|
11
|
11
|
|
Оточили мене, але я іменем Господнім подолав їх,
|
Обише́дше обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм.
|
|
12
|
12
|
|
обсіли мене, наче бджоли [соти], розгорілися, як вогонь у сухому терні, але я іменем Господнім подолав їх.
|
обидо́ша м'я, я́ко пче́ли сот, і разгорі́шася, я́ко огнь в те́рнії; і і́менем Госпо́днім противля́хся їм.
|
|
13
|
13
|
|
Вони били мене, щоб я впав, але Господь підтримав мене,
|
Отринове́н преврати́хся па́сти, і Госпо́дь прия́т м'я.
|
|
14
|
14
|
|
Господь — моя сила і пісня моя, і став моїм спасінням.
|
Крі́пость моя́ і пі́ніє моє́ — Госпо́дь, і бисть мі во спасе́ніє.
|
|
15
|
15
|
|
Голос радости і спасіння в оселях праведників. Правиця Господня дає їм силу,
|
Глас ра́дости і спаcе́нія в селе́ніїх пра́ведних; десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу.
|
|
16
|
16
|
|
правиця Господня піднесла мене, правиця Господня дала мені силу.
|
Десни́ця Госпо́дня вознесе́ м'я, десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу.
|
|
17
|
17
|
|
Не умру, а житиму і повідатиму про діла Господні.
|
Не умру́, но жив бу́ду і пові́м діла́ Госпо́дня.
|
|
18
|
18
|
|
Караючи, покарав мене Господь, але смерті не віддав мене.
|
Наказу́я наказа́ м'я Госпо́дь, сме́рті же не предаде́ м'я.
|
|
19
|
19
|
|
Відчиніть мені врата правди, і я ввійду ними і прославлю Господа.
|
Отве́рзіте мні врата́ пра́вди; вшед в ня, іспові́мся Го́сподеві.
|
|
20
|
20
|
|
Ось врата Господні; праведні увійдуть ними.
|
Сія́ врата́ Госпо́дня; пра́веднії вни́дуть в ня.
|
|
21
|
21
|
|
Прославляю Тебе, Господи, що Ти почув мене і став моїм спасінням.
|
Іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє.
|
|
22
|
22
|
|
Камінь, що занедбали будівничі, став в основу (наріжним каменем).
|
Ка́мень, єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во главу́ у́гла.
|
|
23
|
23
|
|
Від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших.
|
От Го́спода бисть сей, і єсть ди́вен во очесі́х на́ших.
|
|
24
|
24
|
|
Цей день, його ж створив Господь, радіймо й веселімось в нім.
|
Сей день, єго́же сотвори́ Госпо́дь, возра́дуємся і возвеселі́мся в онь.
|
|
25
|
25
|
|
О Господи! Спаси, о Господи! Допоможи.
|
О, Го́споди, спаси́ же, о, Го́споди, поспіши́ же.
|
|
26
|
26
|
|
Благословен, хто йде в ім’я Господнє. Благословляємо вас із дому Господнього.
|
Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє; благослови́хом ви із до́му Госпо́дня.
|
|
27
|
27
|
|
Бог Господь і явився нам. Вчиніть свято, несіть жертви до Жертовника Господнього.
|
Бог Госпо́дь, і яви́ся нам; соста́віте пра́здник во учаща́ющих до рог олтаре́вих.
|
|
28
|
28
|
|
Ти — Бог мій, буду хвалити Тебе. Ти Бог мій, [буду славити Тебе. Бо Ти почув мене і став моїм спасінням].
|
Бог мой єси́ Ти, і іспові́мся Тебі́; Бог мой єси́ Ти, і вознесу́ Тя; іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє.
|
|
29
|
29
|
|
Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його.
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Слава…
|
Сла́ва:
|
